Смокви для відлюдника (16 серпня)
П'ятниця, 15 серпня 2014, 21:46
Один брат приніс старцеві добрі смокви. Той відразу послав їх з двома юнаками до одного відлюдника, що жив у пустелі за кілька миль від церкви, і хворів у ту пору. Юнаки, узявши плоди, вирушили в дорогу.
Зненацька опустився густий туман, і вони збилися зі шляху. Весь день і всю ніч блудили вони по широкому пустельному просторі, але ніяк не могли відшукати відлюдника. Ослабнувши від втоми і голоду, вони опустилися на коліна і в молитві віддали душі свої Господу.
Довго шукали їх у пісках. Але таки знайшли. Їхні тіла застигли в молитовній поставі, і біля них лежали неторкані смокви. Вони вирішили радше віддати душі Богу, ніж з’їсти смокви, що їм не належали. Add a comment
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІІ
П'ятниця, 15 серпня 2014, 13:19
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.3.Співвідношення гумору та сміху у праведників та поган ісламу
Коран численно ілюструє комічні ситуації при зіставленні поведінки праведників та поган. Наприклад, під час блискавок та громів[1]. Так, погани позатуляли вуха, коли гримів грім – так, начебто це мало врятувати їх від страху та смерті.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІІ
Оленячі роги (15 серпня)
Четвер, 14 серпня 2014, 22:34
У молодого оленя були великі і гарні роги, якими він дуже пишався. Ніхто не мав таких розкішних рогів! Біль нього паслися дикі кози, які мали такі маленькі і криві ріжки, що він сміявся над ними. А коли він зустрічав диких кабанів, які взагалі рогів не мали, то тільки зневажливо пирхав і відвертався від них. Бо ж він мав чим гордитися!
Сторінка 638 з 1376
