Ґудзик (4 серпня)
Неділя, 03 серпня 2014, 23:23
Жив один чоловік і жив не вельми добре, не тямуще. Вирішив взятися за розум, добрі діла чинити, душу спасати. Чинив їх чинив, але змін на краще у самому собі і не помічав. Якось ішов він по вулиці аж бачить у бабусі ґудзик від пальто відірвався і впав на землю. Побачив, та й думає: «ну то й що, ґудзиків у неї досить. Не підіймати ж, яка дрібниця!»
Але все таки буркочучи підніс ґудзика і віддав його бабусі та й забув про це.
Add a comment«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІ
Неділя, 03 серпня 2014, 10:52
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.2 Анрі Бергсон vs Драган Куюнжич (інтерпретація Жака Дерріда).
Обговорити сміх, ще не означає сказати хто він є, адже сміх – невловимий[1]. Важливо окреслити розрізнення між гумором та сміхом: останній, наприклад, характеризують як «непристойний шум, форма потворності, коли обличчя стає некрасивим. До гумору це не має жодного відношення»[2]. Бергсон пише, що сміх є показником, що зусилля призвело до пустого місця[3].
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІ
Найкращий камінчик (3 серпня)
Субота, 02 серпня 2014, 23:20
На березі моря бавився хлопчик він підіймав і кидав камінці в море. Час від часу перш ніж кинути камінці у пінисті хвилі, він пильно їх розглядав, деякі відкладав у торбинку. Як згодом з’ясувалося він робив це щоб показати їх свої матусі. Удома він витягував камінчик за камінчиком і захоплено показував свої знахідки. Наприкінці він витягнув останній і сказав:
- Це мій улюблений камінь, він мені сподобався найбільше. Такий зелений і гладенький.
Add a commentСторінка 633 з 1363