Черемха і дрізд (10 серпня)
Неділя, 10 серпня 2014, 08:42
У черемхи увірвався терпець. Від тоді як дозріли перші ягоди просвітку не стало від нахабних, набридливих дроздів. Від ранку до вечора вони зграями кружляли над нею. Безжалісно обдираючи дзьобами і кігтями всі гілки.
- Прошу, тебе, - благально мовила черемха до найдокучливішого дрозда, - знаю, що мої ягоди – це ваші найулюбленіші ласощі, поїдайте їх на здоров’я, мені не шкода, але дайте спокій моєму листю, не обривайте його! Під його покровом рятуюся я від палючого сонця. І не деріть мене гострими кігтями, не здирайте шкіри.
Add a comment«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
Субота, 09 серпня 2014, 11:15
На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!
Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
Овеча отара (9 серпня)
Субота, 09 серпня 2014, 08:37
Сталося так, що позбулася овеча отара пастуха і нею з власної волі почала керувати рада баранів.
Про це дізналися вовки. І відрядили до стада своїх послів. Які повідомили, що від нині хочуть жити з вівцями в любові і мирі. Але спершу, просили вовки в отари, на знак доброї овечої волі видати їм псів – давніх кривдників своїх.
Add a commentСторінка 642 з 1376
