Світ

Неділя, 24 травня 2009, 17:37

Свою проповідь Єпископ Риму розпочав цитатою із першої глави Діянь Апостолів: «Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1,8), додаючи, що цими словами Ісус попрощався з Апостолами, після чого «знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх» (Ді. 1,9). Папа зупинився детальніше над цими словами, адже Римо-Католицька Церква саме сьогодні відзначає празник Вознесіння Ісуса Христа. Роздумуючи над таємницею вознесіння, Папа зазначив, що ця історична подія, в першу чергу, означає входження Ісуса, розп'ятого та воскреслого, в царскість Бога над світом, звертаючи увагу вірних на два вислови прочитаного уривку: «знався угору» та «відходячого на небо». Перша фраза вказує на дію Божої сили, яка впроваджує Ісуса у простір Божої близькості. «В Христі, Який вознісся на небо, людська істота, в нечуваний і новий спосіб, увійшла в близькість з Богом; врешті, людина назавжди знаходить місце у Бозі.

Читати далі: Вознесіння Господнє - нагода зміцнити віру у реальну присутність Христа між нами

Тема номера

Неділя, 24 травня 2009, 00:21

Перенесення мощів св. Миколая

В XI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбивали їх жителів, і супроводжували свої жорстокості зневагою святих храмів, мощей, ікон і книг. Мусульмани робили замах знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

Осквернення святинь обурювало не тільки східних, але і західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя Миколая.

8 травня кораблі повернулися до Бар, і скоро радісна звістка облетіла все місто. Наступного дня, 9 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася недалеко від моря. Через рік була побудована церква на честь святителя Миколая і освячена папою Урбаном II.

Читати далі: Миколая Теплого

Християнське вчення

Субота, 23 травня 2009, 23:57

ВІРА

Християнин у терпінні

Є терпіння тіла і терпіння душі. Людина переживає або одне, або друге, або і те, і друге відразу. Апостоли, яких бичували за віру, терпіли і на душі (Діяння 5, 41). Терпіли на душі і брати Иосифа (Буття 42, 21), і Йов.

Терпіння може бути заслужене або незаслужене. Терпіння блудного сина були викликані його провиною. Йов і Йосиф у Єгипті терпіли без вини. Але й такі терпіння, які не походять безпосередньо з особистої вини не є, власне, незаслуженими, бо є наслідком первородного гріха.

Без терпіння ніхто не може осягнути вічного щастя: "І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно" (II Тим. 2, 3).

Читати далі: Католицький Народний Катехизм