Головна

Спільнота

Бій під Крутами: історія вивчення

Середа, 31 березня 2021, 23:29

20190129152804У статті йдеться про відтворення в історичній літературі й публіцис[1]тиці події, котра набула в історії України символічного значення. Простеже[1]но, як і чому навколо неї утворилося багато неправдивих свідчень і тракту[1]вань. Подано сучасну оцінку бою під Крутами в контексті Української рево[1]люції (1917-1921 рр.).

«...Народ, творячи з якоїсь події легенду — а Крути, без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, — знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній — ця найвища земна справедливість, — творячи свої легенди і міфи, цебто підносячи дану історичну подію до височини надісторіччя, ніколи — щодо вибору тієї події — не помиляються. Не помилили[1]ся вони й у випадку Крут»1, — так у 1941 р. писав видатний український поет, колишній старшина армії УНР Є.Маланюк.

Add a comment

Читати далі: Бій під Крутами: історія вивчення

 

Йосиф Зісельс: «За російським проєктом меморіалу Бабиного Яру я бачу "вуха Путіна"»

Вівторок, 23 березня 2021, 23:53

356985475Цього, 2021-го року, Україна відзначає 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Ця трагедія стала символом Голокосту євреїв України і одним із найбільших злочинів, вчинених нацистським режимом у нашій країні в роки Другої світової війни.

До цієї дати наша країна підходить з не простою і конфліктною ситуацією, яка утворилася навколо створення меморіального центру у Бабиному Яру. Останнім часом в інтернеті дуже багато інформації на цю тему. Адже з ініціативою створити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» виступили російські бізнесмени, і відтак цей приватний проект справедливо отримав назву «російський». Свідома українська громадськість обурена тим фактом, що українська влада дає росіянам «зелене світло». Тим більше, що є проект, який розробили українці, зокрема, історики. Як це не парадоксально, але тепер українці мусять доводити своїй державі, що український проект – це закономірно.

Add a comment

Читати далі: Йосиф Зісельс: «За російським проєктом меморіалу Бабиного Яру я бачу "вуха Путіна"»

 

Церква і суспільство потребують людей похилого віку

Неділя, 28 лютого 2021, 21:38

456cropped.750.422Духовність людей похилого віку важлива для подальшого існування Церкви та всього суспільства. Саме тому Вселенський Архиєрей встановив Всесвітній день бабусь і дідусів. На цьому наголошує Президент Папської академії «За життя» архиєпископ Вінченцо Палья в інтерв’ю для Радіо Ватикану.

Новий Всесвітній день, присвячений бабусям, дідусям та всім літнім людям, який щороку відзначатиметься в четверту неділю липня, є подарунком Папи Франциска для Церкви та суспільства. На цьому в інтерв’ю для Радіо Ватикану наголосив Президент Папської академії «За життя» архиєпископ Вінченцо Палья, зауважуючи, що над встановленням цього дня Святіший Отець працював впродовж декількох років. Він додав, що, встановлюючий цей день, Папа хотів вказати на глибокий зміст четвертої заповіді «Шануй батька твого та матір твою». Цю заповідь, як зауважив ієрарх, зазвичай, пояснюють лише маленьким дітям, але, насправді, діти повинні шанувати своїх батьків, коли ті старіють. «Якщо ми це зрозуміємо, то це допоможе нам плекати сумління, яке, на мою думку, до цього часу було дуже послабленим», – додав він.

Add a comment

Читати далі: Церква і суспільство потребують людей похилого віку

   

Леся Українка. Порятуй мене від самої себе

Четвер, 25 лютого 2021, 11:00

1594804072-869Між першою і другою годиною ночі, 19 липня (1 серпня) 1913 р. на невеличкому гірському курорті Сурамі, що поблизу Боржомі, Тифліська губернія, померла українська поетеса, перекладачка, видатний діяч національної культури Леся Українка (власне: Лариса Косач-Квітка; 1871-1913). У хвилини смерті біля ліжка 42-річної хворої знаходилися мати, знана письменниця та просвітянка Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова; 1849-1930) та чоловік, правник і етнограф Климентій Квітка (1880-1953). Молодша сестра Ісидора (Ісидора Петрівна Косач-Борисова; 1888-1980) саме стояла на пероні Сурамського вокзалу, визираючи потяг із Катеринослава, яким мала примчати їхня старша сестра – Ольга (Ольга Петрівна Косач-Кривинюк; 1877-1945).

Add a comment

Читати далі: Леся Українка. Порятуй мене від самої себе

 

Пам’яті Ольги Басараб

Субота, 13 лютого 2021, 10:20

6545568522366У малій військовій каплиці Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього  парох громади о. Ігор Онишкевич і сотрудник о. Олексій Геник з вірними панахидою молились за упокій  вірної Богові і Україні раби Божої Ольги.

Історична довідка

Ольга  Левицька в одружені Басараб народилася 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя , Рогатинський район, Івано-Франківська областьв родині відомого громадського діяча о. Михайла і Савини (з дому Стрільбицької) Левицьких. Вона мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина. Северин Михайлович Левицький (пластовий псевдонім — Сірий Лев) — (6 вересня 1890, с. Щуровичі, Бродський повіт, Королівство Галичини та Володимирії30 січня 1962, Баффало, США) — український пластовий та громадський діяч, перший Начальний Пластун. Рідний брат Ольги Басараб.

Add a comment

Читати далі: Пам’яті Ольги Басараб

   

Сторінка 3 з 91

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/