Митецька сторінка
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина V
Середа, 06 серпня 2014, 11:04
Після ознайомлення з першою частиною теоретичних роздумів про феномени гумору, сміху та комічного, ми перейдемо до ознайомлення із місцем та поняття сміху та дотичних феноменів у давньогрецькій культурі. Дана частина є сконцентрована на таких поняттях, як: іронія, сатира, гумор, насміх. Особливо цікавими є постаті богів, котрі сміються, але зовсім не так, як би (з погляду християнства) мали сміятись боги. Отож, приємного вам прочитання та мудрих висновків
Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина V
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІV
Вівторок, 05 серпня 2014, 11:00
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.4 Сміх у розробках Хельмута Плеснера
Сміх, подібно як і плач, є кордонною реакцією, себто є реакцією на ті кордони, в котрі вписані людські вчинки, обумовлені притаманною їм доцільністю і мовою. Сміх залучає в характерний для особи тип діяльності щось, що є абсолютно для неї невідповідне. Така реакція стає можливою за рахунок того, що відбувається змушена відмова від характерних та типових форм регульованої поведінки. Тобто, сміх – це ексцентрична позиційність[1].
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІV
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІІ
Понеділок, 04 серпня 2014, 10:56
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.3 Теорія гумору за Фрейдом
Фрейд, розглядаючи гумор, виокремлює кілька технік дотепності. Одна з них – техніка згущення з утворенням складеного слова. Наприклад: фаміліонерно – це буде результат фамільярно+мідіонерно, в результаті чого ми отримаємо гостру дотепність.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІІ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІ
Неділя, 03 серпня 2014, 10:52
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.2 Анрі Бергсон vs Драган Куюнжич (інтерпретація Жака Дерріда).
Обговорити сміх, ще не означає сказати хто він є, адже сміх – невловимий[1]. Важливо окреслити розрізнення між гумором та сміхом: останній, наприклад, характеризують як «непристойний шум, форма потворності, коли обличчя стає некрасивим. До гумору це не має жодного відношення»[2]. Бергсон пише, що сміх є показником, що зусилля призвело до пустого місця[3].
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина І
Субота, 02 серпня 2014, 10:48
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.1 Сміх за Кантом
Розгляд теоретичної частини про сміх варто розпочати із рефлексій німецького філософа Еммануїла Канта. Далі буде проаналізовано концепції про сміх та гумор у хронологічному зрізі – від Е. Канта до Х. Плеснера. Так, праця Е. Канта «Критика спроможності судження» вийшла 1788 р., праця А. Бергсона «Сміх» - 1899 р., З. Фрейда «Дотепність та її відношення до несвідомого» - 1905р., а Х. Плеснера «Сміх і плач» - 1970 р. Тому для початку Е. Кант.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина І
Більше статей...
Сторінка 8 з 90
