Тема номера
Пам"яті Оксани Мешко
Вівторок, 02 січня 2018, 23:06
«Але я не зраджу своїй натурі –
Я не відступлюся, бо там, за ґратами,
найкращі наші люди,яких я любила,
і які мене люблять.»
З листа Петрові Григоренку
від 3 березня 1980
Другого січня на Байковому кладовищі відправили панахиду в пам’ять про Оксану Мешко.
27 років тому,саме в цей день Оксана Яківна відійшла у Вічність.
Людина глибокої віри у торжество Правди і Справедливості, що в умовах радянського союзу закономірно привело її до правозахисної діяльності. Життєвий шлях Оксани Яківни формувався в умовах жахливого і безжального часу колективізації (розстріл батька і молодшого брата), голодомору (була свідком умираючих від голоду селян на вокзалі Дніпропетровська), масових репресій (змушені емігрувати родиною в Тамбов, чоловік - член репресованої колишньої Української Комуністичної Партії, де діюча ВКП(б) повністю знищила керівництво і більшість членів). До своєї правозахисної діяльності, Оксана Яківна пройшла сталінські табори (10 років), які стали екзаменом на силу характеру, загартували її волю, віру в себе, в правду і в Бога.
Add a commentРіздвяна проповідь Папи. «Документ про громадянство» від самого Бога
Вівторок, 26 грудня 2017, 12:53
Марія «породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2,7). Цими простими й зрозумілими словами святий Лука вводить нас у суть цієї святої ночі: Марія привела у світ Сина, Марія дала нам Світло. Це проста розповідь, яка занурює нас у подію, що назавжди змінює нашу історію. Все тієї ночі ставало джерелом надії.
Add a commentЧитати далі: Різдвяна проповідь Папи. «Документ про громадянство» від самого Бога
Літургійний рік і містагогія: вхід у Пасхальне Таїнство
Четвер, 21 грудня 2017, 13:17
1. Вступ
Містагогія, літургійний рік і літургійне богослов'я: мені видається, що ми часто говоримо про ці три аспекти літургійного життя, визнаємо їх важливими, однак це не відображається у наших конкретних діях. Цим я хочу вказати на те, що існує розрив між теорією і практикою. Це іронічно, оскільки містагогію літургійного року можна віднайти в жодному іншому місці, як у здійсненні самих богослужінь, зокрема в біблійних читаннях, які читаються, в молитвах, які відмовляються, і в піснеспівах, які співаються протягом усього року. Ці біблійні читання, молитви і піснеспіви є не просто текстами для вивчення або для особистої медитації; вони є невід'ємними елементами нашого спільного літургійного богопочитання, бо саме через них ми є « введені в таїнство », яке ми святкуємо впродовж літургійного року. Для того, щоб розвинути цю думку, необхідно перш за все сказати кілька слів про містагогію як літературний жанр, про екзегетичний характер гімнографії і про сутність-природу літургійного року. Після цього наведу кілька конкретних прикладів, які можуть бути корисні.
Add a commentЧитати далі: Літургійний рік і містагогія: вхід у Пасхальне Таїнство
Антифони «о» – впровадження в таємницю Різдва
Середа, 20 грудня 2017, 23:23
В останні дні Адвенту, з 17 до 23 грудня, у богослужіннях латинської Церкви звучать так звані «антифони "О"». Це одні з найдавніших літургійних піснеспівів, записи мелодій яких дійшли до нас із середньовіччя. Про історію та богословський сенс цих антифонів КМЦ розповів отець Ігор Гнюс ОР. – Отче, що таке антифони «О»?
Досі невідомо, хто був автором цих антифонів. Назва походить від того, що кожен із них починається з вигуку «О!» та подальшого заклику. Ці антифони традиційно звучать наприкінці Адвенту, з 17 до 23 грудня, і безпосередньо впроваджують тих, хто молиться, у таємницю Різдва Христового. Уперше західна Церква урочисто святкувала Різдво 336 року. Перед тим більший акцент робили на святі Воскресіння Господнього, але за триста років Церква дійшла «до початків»: адже якщо Спаситель воскрес із мертвих, то, значить, колись Слово мусило стати тілом.
Add a commentАпостол Андрій і Київ: трохи історії
Середа, 13 грудня 2017, 22:57
30 листопада – свято св. Апостола Андрія по новому стилю (13 грудня – по старому). На Літургії моляться з затвердженого збірника «Молитов вірних» за «Україну, яку колись відвідав Апостол Андрій»...
Колись, перебуваючи у Санкт-Петербурзі, почув там від гіда, що «якщо Апостол Андрій дійшов до майбутніх київських пагорбів, а потім і до Новгороду, то що йому перешкоджало дійти і до невської рівнини?» А тому – зробив висновок гід – скоріше за все він і тут побував і це місце благословив... От так ходив Апостол по мало заселеним місцевостям і їх благословляв!
Add a commentБільше статей...
Сторінка 25 з 148