Неділя, 18 березня 2012, 02:47

Дитячий концерт на Аскольдовій могилі, присвячений Тарасу Шевченку

Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

http://askoldova-mohyla.org/uk/image,4177,200,11.JPGВже 151 рік український народ вшановує пам’ять великого поета, творця, живописця - Тарас Григоровича Шевченка. Його по праву називають батьком української літератури.

По всій нашій Україні ми зустрічаємо дуже багато скульптур, пам’ятників Тарасу Шевченку. У нашій державі, а також за кордоном, є багато музеїв, присвячених  нашому генію.

Особливе місце серед них займає Шевченківський Національний заповідник, що розташувався у Каневі на Тарасовій горі, де поховано поета. Відомо, що 26 лютого (10 березня) 1861 року Шевченко помер. І на кошти друзів 1 (13 березня) його спочатку було поховано на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

Як знак уваги до великого Кобзаря у нашій державі щорічно присвоюється найбільш талановитим митцям Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України.

То ж кожен українець у силу поваги до Тараса повинен вшановувати цю велику постать. Скажімо, у нас на Аскольдовій могилі парафіяни церкви святого Миколая щороку мають змогу почути вірші у виконанні дітей та побачити сценізовані епізоди про життєвий та творчий шлях поета.

І сього 11 березня 2012 року на Аскольдовій могилі відбувся святковий концерт в пам’ять Тараса Шевченка. Діти підготували віршики та пісні Кобзаря: «Дивлюся, аж світає», «Садок вишневий коло хати», «Учіться, брати мої» та інші. Слід зауважити, що пані Леся Потіцька, одна з перших парафіянок нашої громади, і на цей раз доклала чимало зусиль, аби гарно підготувати малечу до цього свята.

З кожним роком наші парафіяни та діти дізнаються все більше і більше про нашого Кобзаря. Щороку відбуваються «Тарасові Ночі» на Аскольдовій Могилі. Я думаю, що з кожним роком нам потрібно все більше і більше дізнаватися про Тараса та ділитися своїми знаннями з іншими, щоб творчий та життєвий шлях нашого національного поета мав великий вплив на кожну особу у нашій державі. Адже мистецтво Тараса – це Божий дар, це Божа іскра, це великі відчуття світу.

Матеріал та фото Ігоря Качура, «Оранта»

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.370630839636203.89115.198406070192015&type=1