Відпочинок на лижах або подорож у Мигово
Понеділок, 30 січня 2012, 22:50
26 січня.
Цей день з нетерпінням чекало 14 дітей з церкви святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі. Адже сьогодні з Київського вокзалу вони разом з трьома вихователями та священиком Анатолієм Теслею відправляється потяг Київ-Чернівці до туристичного комплексу Мигово. Весела метушня в поїзді так втомила дітей, що вони поринули у сон.
27 січня.
І ось ранок. Ми вже у Чернівцях. На залізничному вокзалі нас чекав автобус. Ми вирушаємо до місця відпочинку. У автобусі ніхто не нудьгував, адже діти колядували та розказували цікаві історії. Прибувши до готелю, ми залишили свої речі у кімнатах та пішли в їдальню. Після обіду, був час розкласти свої речі, роздивитись житло та трішки відпочити. У цей день ми виїхали на лижі. Хтось катався на «плюшках», а хтось - на лижах. Три години пролетіли як вітер, а там вечеря. Після вечері, відбулася Свята Літургія та Миропомазання. По завершенні Богослужіння, ми спланували завтрашній день. А далі вечірні молитви та довгоочікуваний сон.
28 січня.
Прокинулися ми дуже рано, адже заплановано на цей день дуже багато. Поснідавши, ми пішли по теплий одяг, адже на вулиці вельми холодно. Сівши у автобус, ми вирушили на лижну гірку. Цей день запам’ятається кожній дитині, адже сьогодні усі діти та вихователі стали на лижі. Ми один одному допомагали, підтримували та вказували на помилки. Коли прийшов час їхати в готель - ніхто не хотів покидати лижну гірку, тому що усім дуже сподобалось кататися на лижах. До готелю ми вирішили іти пішки, щоб подихати свіжим повітря, покидатися сніжками та просто поспілкуватися один з одним. Прийшовши до готелю, ми роздяглися та пішли на обід. Тарілки у всіх були майже пустими, тому що всі зголодніли після вдалого катання на лижах. А далі отець Анатолій провів вервечку. Всі по черзі в голос казали за кого вони моляться. По закінченні вервечки усі, хто бажав на чолі з вихователями пішли на вечірню прогулянку. Всі фотографувалися, бігали, кричали, грали в сніжки. Вернувшись до готелю втомлені та почимчикували на вечерю. Далі вечеря. Опісля Богослужіння та міцний сон.
Користаючись нагодою, ми попросили дітей відповісти на кілька питань, пов’язаних з їхнім відпочинком у Мигово.
1.Чого ти навчився на цьому відпочинку?
2.Чи найшов ти нових друзів в таборі?
3.Що тобі найбільше сподобалось на цих канікулах?
4.Де ти хотів би жити в Карпатах чи в Києві і чим відрізняється Карпати від Києва?
Олександр Бортнічук:
1. На цьому відпочинку я вдосконалював своє вміння кататися на лижа. Я дуже радий, що цього року мені випав шанс їхати на лижі, адже минулого року я лише трішки навчився кататися. Цього року я вже впевнено стою на лижах та можу похизуватися своїм вмінням.
2.Більшість дітей, які цього року їхали на відпочинок разом зі мною мені знайомі, але є такі діти, яких я вперше бачив і з ними познайомився, а з деякими гарно спілкувався.
3. Найбільше на цих канікулах мені сподобалося кататися на лижах.
4.Звичайно відпочивати в Карпатах краще, але Київ це моє рідне місто, яке я люблю та поважаю.
Данило Мазур
1.На цьому відпочинку я навчився кататися на лижах, вивчив декілька колядок, які будуть мені в пригоді та гарно відпочив.
2.Я перший раз їхав на відпочинок з дітьми з Аскольдової Могили тому всі діти були для мене новими друзями.
3.Мені сподобався колектив, який проживав зі мною в кімнаті, дуже веселі хлопці. Також весело було кататися на плюшках.
4.Звичайно мені подобається тут в Карпатах. Тут свіже повітря, мало машин, привітні люди. Я б з радістю тут жив, але думаю, що в Києві є більші перспектив розкрити себе, ніж тут.
Олександр Широбоков
1.Цей відпочинок навчив мене не тільки кататися на лижах, він навчив мене більше любити ближніх та краще ставитися до них, хоча в мене це не дуже гарно виходить, але я буду старатися.
2.Коли в тебе є багато друзів це класно. На відпочинку я познайомився з декількома і вони справді стали мені хорошими друзями.
3.На лижах кататися це класно, але плюшки ще краще.
5.Хотів би жити тільки в Карпатах, Тут надзвичайно мило.
Серафима Махова
1.Я навчилася ще краще кататися на лижах,навчилась бути більш відповідальною, адже бути старшою - це в першу чергу допомагати вихователям приглядати за веселою та щасливою дітворою.
2.Дуже класно зустрітися з друзями, з якими вже знайома, поговорити про минуле. Цієї поїздки я зустріла ще нових друзів, які відтепер назавжди залишаться в моїй пам’яті та спогадах. Дуже хочеться зустрітися знову.
3.Звичайно найбільше сподобалось кататись на лижах, а ще припав до душі колектив, який завжди поруч з тобою.
4.Карпати.. Київ.. Це ніби дві різні країни, які відрізняються майже усім: людьми, природою, спілкуванням, ставленням один до одного. Я хотіла б жити в Карпатах - свіже повітря, люди , які готові допомогти у важку хвилину.
Карпати у кожну пору року є різні. Взимку її пагорби та лісові гори вкриті сріблястою ковдрою, а коли починає падати сніг стає так приємно і одразу хочеться мріяти.
Я хочу подякувати отцю Ігорю Онишкевичу, усім вихователям та отцю Аналію Теслі, який їздив з нами на відпочинок та давав духовну науку. Також особлива подяка жертводавцеві та меценату Сергію Харчуку, адже за його сприянням та за його допомогою відбулась ця поїздка..
29 січня
Сьогодні був дуже напружений день, адже ми виїжджаємо до Києва. Тому, не гаючи часу, після сніданку ми виїхали ще раз на гірку. Цей день можна назвати найуспішнішим. Тому що всі досить ретельно використовували час, щоб якнайактивніше покататися на лижах та встигнули покататися на плюшках. Повернувшись до готелю, ми пообідали. А далі отець Анатолій відправив недільну Святу Літургію.
Потім у нас було достатньо час, щоб перед від’їздом гарно відпочити та зібрати свої речі.
О 19-00 ми виїхали з готелю до Чернівців. Дорогою ми колядували, молилися, грали в різні ігри та спілкувалися. Сівши в поїзд, одразу заснули. І ось Київ. Найважчою хвилиною було розставання. Адже ми так звикли один до одного і не бажали розлучатись.
Усі діти, які відпочивали в Карпатах, дякують настоятелеві храму святого Миколая отцю Ігорю Онишкевичу, отцю Анатолію Теслі та вихователям за турботу та гарний відпочинок. Особливу подяку також складаємо Сергію Харчуку, меценатові, власникові фірми «Рутенія-тур», співвласникові компанії «Культурні і спортивні ініціативи», який надав фінансову підтримку цьому проектові. Для цієї подорожі також були залучені парафіяльні кошти.
До речі, з ініціативи Сергія Харчука та за його фінансової підтримки відпочинок у Карпати дітей з Аскольдової могили та дітей – Карітас відбуваються з 1998 року.
Матеріал підготував Ігор Качур, «Оранта»