Неділя, 30 жовтня 2011, 22:14

22 жовтня, в суботу, група парафіян церкви Святого Миколая на Аскольдовій Могилі, у Києві, здійснила поїздку до трьох історичних місць на Черкащині, де творилися одні з найвизначніших сторінок української історії. Ми відвідали Чигирин – гетьманську столицю часів гетьманування Богдана Хмельницького. Оглянули музей та відновлену резиденцію Богдана Хмельницького. Побачене приємно вражає своєю красою. За допомогою екскурсовода дізналися про умови життя і звичаї того часу.

Далі була церква в селі Суботові, збудована гетьманом, що залишилася після руйнування і пограбування його хутора, спаленого чигиринським підстаростою Чаплинським. Ця кривда, завдана гетьману, доєдналася до всіх інших бід, яких зазнавав того часу український народ, і призвела до національно-визвольної війни. Сама ж церква пережила не одну війну, використовувалася час від часу у різний спосіб і лише завдяки Божій волі збереглася до сьогодні. Саме її ви можете бачити на купюрі у 5 гривень.  Це про неї Тарас Шевченко писав:

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився…

А завершували ми свою поїздку у Холодному Яру – місцевості у якій відбувалися події, описані Юрієм Горлісом-Горським у романі «Холодний Яр». Спочатку нас  чекала зупинка біля так званого монастирського ставка, де нас пригощали пресмачним гарячим кулішем, за що окрема подяка організаторам нашої поїздки(як не як було трошки прохолодно) J . Далі ми поїхали у Мотронин монастир, який довгий час був головним притулком і опорою холодноярських повстанців. Приємно, що церква із його комплексу попри атеїстичну радянську владу і ту роль яку вона свого часу відігравала у боротьбі з нею, стоїть і досі. Потім був 1100-літній Дуб Максима Залізняка – найстаріше дерево в Україні – свідок ще княжих часів, що прийшов до нас з Київської Русі.  Дерево, поруч з яким відчуваєш себе ну дуже маленьким J . Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та інші.

Дорогою додому ми також зупинялися біля пам’ятників Максиму Залізняку, Юрію Горлісу-Горському і Холодноярським Повстанцям.

Надзвичайно вражає природна краса цих місць, хочеться повернутися туди ще раз. Більш теплої пори і принаймні на пару днів. Бо приділити належну увагу всім визначним місцям і подіям у Холодному Яру за один день важкувато. Перший крок до цього зроблено – і далі справа тільки за нашим бажанням.

Величезна подяка отцю Олексію і пану Ростиславу, завдяки яким ця подорож і стала для нас можливою.

Святослав Кіраль, для «Оранти»