Субота, 16 липня 2011, 23:19

14 липня 2011 року священик Ігор з волонтерами відвідав Чернігівську виправну установу для жінок. Недалеко від Києва 120 км. Церквою св. Катерини зустрічає нас княжий Чернігів, який завжди прагнув першості перед Києвом. До речі церква св. Катерини належиться Київському патріархату і є загроза її захопленню вірними українцями московського патріархату, які поставили поруч похідну церкву. Священик церкви гостинно нас прийняв і також був на зустрічі з ув’язненими жінками.

Найперше ми зустрілися з начальником установи Оленою Валентинівною, яка добре знає служіння Карітас для жінок і висловила свою подяку. За її дозволом ми переступили тюремні мури і побачили доглянуте подвір’я, багато зелені і дерев, розписані стіни живописом, вражала чистота.

Наша зустріч з сестрами була радісною. Багато із них дізнавшись, що ми з Аскольдової Могили дякували за підтримку. Дехто нагадував, що давно не було від нас відповіді, просили допомоги. Всі раділи зустрічі і відбулось довге спілкування в актовому залі.

Звернулась до мене сестра Олена. Їй 55 років, пенсіонерка, але пенсії не отримує, залишився старший син але і йому важко вижити.  «Я вмію вишивати, оскільки займалась народними промислами. Допоможіть мені тканиною і нитками і я зможу вишивати рушники. Мені ще перебувати в цих стінах 4 роки, хворію, в мене гіпертонія 2 ступеня, дуже потребую окуляри +2 .»  Вона нічого не просить, просто хоче творити, щоб так випросити прощення у Господа. Прошу будьте милосердні до цієї жінки, підтримайте її.

Дуже радісно ми зустрілись з Яною, ніби давні знайомі. Вона багато малює для нас. Просить допомоги вже на волі, бо близьке звільнення і боїться повертатись до свого міста, до старих друзів. Каже - «Боюсь знову повернутись до минулого, дуже слабка воля, щоб протистояти злу. Допоможіть мені утвердити себе, як художницю, я була б корисною при монастирі жіночому, при церкві».

До нас ще звернулась сестри: Любов, Світлана, Ірина – вони потребують:

Металеві горнятка

Кипятильник

Миючі засоби

Гігієна

Продукти харчування.

Також передали два рецепти, є потреба інгалятора.

Дорогою до Києва молився за сестер і  за тих хто страждав від них і просив Божої милості.

На очах журба сивіє –

Сам Ісус у мене за столом.

Сам Ісус. Присів спочити.

Путь безмірний він пройшов.

І схилився біль обмити.

(Йосип Тереля. Повернення пророка).

Матеріал Іллі, «Оранта»