Понеділок, 14 вересня 2009, 00:23

27 квітня 2004 року громада церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі з благословення владики Василя Медвіда, екзарха Києво-Вишгородського, і світлої пам'яті владики Михайла Сябри, єпарха Тернопільського, з допомогою отця мітрата Дмитра, декана Зарваницького, і отця Ігоря Онишкевича встановили Хресну дорогу - «Заздрість-Зарваниця» Ця Хресна дорога, це дорога маленького Йосипа, якою у 1893 році несла його мати на руках до Матінки Божої Зарваницької, бо він був тяжко хворий. Тоді наче сама Мати Божа на руках цією дорогою принесла Йосипа до чудотворного образу Богородиці Зарваницької.

Сьогодні 5-ти літня ювілейна проща парафії церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі.. Вона зорганізована товариством «Порозуміння», яке очолюють наші парафіяни Світлана та Богдан Тернопільські. Паломники з Києва, Донецька, Кам'янець-Подільського, Стрия, Львова зібралися у Заздрості на святу Архієрейську літургію, яку 12 вересня відправив владика Богдан Дзюрах, він разом з київськими паломниками прибув у Заздрість у співслужінні священиків Тернопільської єпархії отця Романа Дутчика, отця Івана Римара, виконуючого обов'язки ректора Тернопільської семінарії, отця Андрія Козака, пароха Заздрості, диякона Михайла Яреми, отця Михайла, віце-ректора семінарії а також отця Ігоря Онишкевича. Хор тернопільської духовної семінарії ім.. Йосипа Сліпого супроводжував святу літургію. Після літургії владика Богдан освятив пам'ятні плити біля церкви воздвиженя Чесного Хреста, які були встановлені біля першої стаці Хресної дороги. Стараннями Богдана Тернопільського і сільської громади було проведено упорядкування даного місця. Ця проща посвячена 25 літтю світлої пам'яті патріарха Йосипа Сліпого і 20 літтю виходу греко-католицької церкви з підпілля. Наш намір - єдність церкви, єдність народу і Боже благословення на вибір провідника України.

Неділя 13 вересня 2009 року - Київська ювілейна проща з Аскольдової Могили, та всеукраїнська проща завершилась Божественною літургією яку відправили у Соборі Зарваницької Богородиці. Божественну літургію відправив отець мітрат Дмитро, парох Зарваниці і вікарій на Хмельниччині, разом з ними священик Ігор, декан Київський.

В проповіді отець мітрат Дмитро наголосив: - «паломництво це особливий дар, особлива жертва, яка мила Богові. Ви ніби стаєте учнями Христа, Його проповідниками, а він стає проводарем вашого життя. Під час прощі ви змінюєтесь не звинувачуючи нікого, не дорікаючи, довіряєте себе Богородиці, її заступництву, робите великий подвиг. Ви йшли дорогою Заздрість - Зарваниця, тою паломницькою дорогою, якою йшов маленький патріарх Йосип на руках матері, тяжко хворий, коли мав 2 роки був принесений до Матінки Божої Зарваницької, це була його перша проща. Потім він навчався в школі у Вишнівчику. Ось так все життя було пов'язане з Зарваницею патріарха Йосипа. Саме йому посвятили цю прощу, його прославі, його пам'яті, його заступництву, пам'яті його 25 літнього спочинку. Дорогі, до цього святого місця Зарваниці спішать звідусіль. Так 200 паломників із Самбора пройшли пішки 9 днів. І серед них 120 жінок заробітчан, яких нелегка доля, тяжке життя заставило поїхати на чужину, там працювати, щоб утримати свою сім'ю, чоловіка свого і дітей. Ці жінки прийшли на прощу, заклали і попросили освятити пам'ятний камінь де вони, своїм коштом, зберуть і поставлять пам'ятник заробітчанам. Це їхня тяжка доля, великі переживання кожної матері, кожної жінки, яка покинула Україну, та зрозуміла - на чужині добра немає. Діти Божі, проща це велика жертва, нехай Господь провадить вас у вашому житті, впорядкує ваше життя.

Ця проща принесе зміну і зміниться не оточення, не люди зміняться, ані труднощі - змінимось ми у своєму серці. Усі паломники повернуться вже іншими людьми, будете по іншому дивитись на цей світ. У вашому серці перебуватиме Бог. Бо ви пройшли хресною дорогою Ісуса Христа і прийшли до Матері Божої, вклонились пресвятій Богородиці, ваша проща завершилась акафістом до Богородиці Зарваницької. Кожен з вас міг підійти, прикластись до ікони і в сльозах просити Богородицю Божого заступництва, ви вмилися в купелі Богородичної води чудотворної Зарваницької. Ця купель оздоровлює, рятує. Майте віру велику і з вірою все зміниться», так закінчив проповідь отець мітрат. Він вітав усіх паломників з усіх куточків України і віддав усіх під покров Пресвятої Богородиці. На завершення усім паломникам і паломникам з Києва, родині Богдана Тернопільського і всім учасникам прощі Київ - Заздрість - Зарваниця заспівала ціла церква многая і благая літа.

На сам кінець отець Ігор Онишкевич виголосив подяку паломникам за їхню участь, їхню жертовність. Також нагадав, що копія чудотворного образу Зарваницької Богородиці перебуває на Аскольдовій Могилі, на Київських кручах у церкві св. Миколая Чудотворця. Історія ікони є така: - 1994 році парафіяльна служба Карітас милосердя прибула з дітьми у Вишнівчик і була прийнята отцем Мирославом, де мала можливість відпочивати, набиратися здоров'я і снаги. На другий рік 1995 році отець Мирослав, парох Вишнівчика відвідав нашу церкву, сьогодні отець Мирослав є парохом Острова біля Тернополя, і подарував нам великий образ - копію образу Матері Божої Зарваницької. Цей образ став запрестольним образом нашої церкви. Коли наша церква була відновлена і відреставрована, у травні 1998 року, її освятив Блаженніший патріарх Любомир у співслужнні з єпископом Василем Медведем, через кілька місяців, а саме 13 листопада зловмисники підпалили церкву, розмалювали та осквернили нашу святиню. Тоді Матір Божа врятувала храм від пожежі. Копія образу, яка була запристольною накрило вогнище, бо підпал зробили зі святилища. Цей образ впав на царський трон і погасив вогонь. Обгорів лик Богородиці частина образу, але пожежа була загашена до престолу Божого і до кивоту Господа вогонь так не добрався. Таке перше чудо вчинила Богородиця Зарваницька у нас на Аскольдовій Могилі. З того часу образ відреставрований, поставлений ліворуч у храмі вірних, прикрашений. Завжди біля образу квіти, численні дари вдячних молільників, які приносять як подяку. Найцінніші дари свої, найбільше своє багатство приносять для Цариці нашої. Приходять сюди молитися за щасливу долю одружені дівчата, просять народження діточок, приносять вишиті рушники, хустки, щоб Мати Божа покрила своїм покровом і хоронила своїм омофором. З цього часу, біля образу Матері Божої кожної середи о 19 годині співається акафіст пресвятій Богородиці Зарваницькій а також освячується єлей і помазуються вірні, і зарваницькою водою, яку ми привозимо з паломництва, окроплюються всі вірні, які прийшли, щоб з вірою просити спасіння. Хай буде воля не наша, а твоя, Господи.

Всеукраїнська проща до Зарваниці, проща пам'яті патріарха Йосипа Сліпого, завершилась молитвою у кафедральному соборі Тернополя.

Матеріал, Іллі «Оранта»