Субота, 09 березня 2024, 20:59

«Сьогодні з Чернечої гори у Каневі, Тарас Шевченко знову закликає нас: «Борітеся! Вам Бог помагає». Він знову і знову кличе нас оновлювати нашу рідну українську землю, розбомблену, розірвану снарядами, але живу. Народ у вогні, стікає кров’ю, народ бореться, але народ живе. І Україна жити буде, бо з нами Бог, Який закликає нас до боротьби з гріхом, щоб ми змагалися, щоб над нашою землею світило сонце свободи та перемоги», – про це 9 березня 2024 року, у Каневі на Чернечій горі говорив Владика Йосиф Мілян, Протосинкел Київської Архиєпархії.

Нагадаємо, що цього дня відбулася Х ювілейна проща Української Греко-Католицької Церкви  до Тараса. Її розпочали Божественною Літургією, яку Владика Йосиф очолив у козацькій церкві у підніжжя Чернечої гори.

Під час свого слова до паломників Архиєрей зауважив, що твори Шевченка перекладені на всі мови світу. «Його слово надихало та рятувало простий кріпацький народ. Його слово будує по сьогодні та надихає нас, щоби ми були народом, аби жити та не втратити того вогню та запалу, який вложив у душу людини Господь Бог».

Владика також зазначив, що ми не обожуємо Шевченка, хоча називаємо його пророком, тому що багато з його творчості, яку він написав має сповнення сьогодні. «Те що він говорив і писав для нас є дороговказом і сьогодні. Він віддано аж до кінця любив свій народ і служив йому чим міг: поетичним словом, малюнком, а найбільше позицією. Любив, служив, творив для свого бідного кріпацького люду. Тому й кожен з нас має служити своєму рідному народові та Церкві».

Відтак єпископ процитував слова Кобзаря: «І на оновленій землі, Врага не буде, супостата. А буде син, і буде мати. І будуть люде на землі». Коментуючи цей уривок він зауважив, що маємо прекрасну землю, прекрасних людей та прекрасну природу. «Сьогодні в Україні твориться новий світ. Ми позбуваємося імперського зла та духу. Правда це нам дуже дорого коштує, але в тій крові та могилах твориться нова Україна, нова українська земля. Молячись за душу Шевченка понад 150 років сьогодні твердо віримо, що його ім’я записане в книзі життя Господа Бога. Тож молімося за душу Тарасія, який за натхненням Бога сказав нам дуже багато. Молімося у цьому місці де надихаємось Шевченком. Коли сюди приходимо, то запалюємося цим вогнем любові до Шевченкового слова, яке як зброя, сила та віра. Воно як сумління. Тому ми будемо сюди приходити, щоб вогонь наш у душі не згас у любові до народу, Бога та України», – наголосив Архиєрей.

Відтак Владика Йосиф висловив слова подяки усім, хто взяв участь у цьогорічній прощі до Тараса. Окремо Владика з вдячністю згадав світлої пам’яті Маряна Піняка, колишнього генерального директора Шевченківського національного заповідника. А також єпископ подякував теперішньому керівництву музею та усім співробітникам та організаторам цих пам’ятних заходів.

Своєю чергою в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко вручила Владиці Йосифу подяку. «За ініціативу заснування і проведення щорічної Прощі на Тарасову Гору та підтримку козацької Церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Каневі, що стала для українців символом боротьби, втіленням ідеї національної та конфесійної єдності на основі Божих заповідей і Шевченкових заповітів», – йдеться в тексті подяки.

Пресслужба Київської Архиєпархії