Середа, 23 травня 2018, 14:57

Дякуємо, пані Надіє за вірш. Ми і надалі заохочуємо наших читачів ділитися з нами своєю поезією. Особливо просимо звернути увагу на постать київського князя Аскольда, царя-мученика за віру Христову, на могилі якого молиться наша громада. 

Ти Савлом був і прагнув царства ?

Забувши заповіт лицарства,

Бажав Давида умертвить,

У дружбі клянучись за мить.

Ти певен був, що маєш слушність,

І виявляв цю малодушність,

Готовий гнати й руйнувати,

Того, що милістю багатий.

Того, хто міг забрати душу,

Та слова власного не рушив,

Був з сином за одним столом.

І поки Савл став Павлом ?

Теж гнав Тебе, Сину Давидів,

Поборник прав і синагог,

І серцем щиро ненавидів,

Допоки взнав ? Син Бога й Бог...

А де душа моя нечула ?

В подобі Павла чи Саула?

Надія Гаврилюк

10.05.2018, Київ