Вівторок, 13 березня 2018, 11:03

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Порфирія Важинського - протоархимандрита ЧСВВ та єпископа Холмського, котрий походив із шляхетської католицької родини Скарбек-Важинських гербу Абданк.

Народився майбутній єпископ 5 серпня 1732 року поблизу міста Ошмян (територія сучасної Білорусії) в сім'ї місцевого судді. У 1748 році Порфирій вирішив вступити до василіанського монастиря у Вільні. Далі, на протязі 1754-1758 років, перебуваючи вже дияконом, навчався у Грецькій колегії святого Атанасія. Крім польської, вільно володів латинською, італійською та російською мовами. Викладав у школах Отців Василіан у Полоцьку та Бучачі, також займав посаду ректора у Володимирі. В 1782-1787 роках був очільником Жидачівського монастиря. Двічі обирався протоархимандритом (генеральним очільником) ЧСВВ (1772-1780, 1788-1789).

 

4 січня 1790 року його було номіновано на єпископа Холмського, а 26 вересня того ж року відбулась єпископська хіротонія. Будучи вже єпископом, Порфирій Важинський протягом 1791—1803 років скликав 12 єпархіальних синодів, організував друкарню при Холмській семінарії, а також дбав про відновлення галицької митрополії. В останні роки існування Речі Посполитої брав активну участь в політичному житті, був гарячим прихильником реформ Чотирирічного сейму та Конституції 3 травня.

В 1794 році підтримав повстання Тадеуша Костюшка, після поразки якого був змушений виїхати в Галичину, яка на той час була під Австрією, забравши з собою кошти, котрі збирав у своїй єпархії для підтримки повстанців. Та згодом він передав ці кошти повсталій Варшаві. Повернувся в Холм лише після вступу в нього австрійських військ. А після третього розбору Речі Посполитої відійшов від політичного життя, залишаючись лояльним до австрійської влади.

9 березня 1804 року у Холмі Порфирій Важинський помер і був похований у підземеллі Холмського кафедрального собору.