Вівторок, 22 грудня 2015, 00:08

«Найбільше чудо в житті кожної людини творить любов».

Вже проминуло таке довгоочікуване свято Святого Миколая, а у нашій країні на превеликий жаль продовжується війна і чимало захисників лежать поранені у госпіталях. Та хто як не вони заслужили на найкращі подарунки від Святого Миколая, хто як не вони, ці діти Божі, були і є прикладом для інших. Тож волонтери парафії церкви Св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі вирішили стати помічниками Св. Миколая і обдарувати подарунком кожного пораненого у військових госпіталях Києва та Ірпіня.

13 грудня, у день Св. Андрія Первозванного, за благословенням пароха о. Ігоря Онишкевича у церкві на Аскольдовій Могилі проходила акція під гаслом: «Подаруй пораненому радість на Миколая – принеси 2 цукерки!».

Про те на скільки щиро наші парафіяни відгукнулись свідчили ті 800 подарунків, які спільними силами було сформовано. Ми, українці, таки непереможні: щирі в любові, щедрі в даруванні.

Спеціально для захисників, саме для цих подарунків парафіяльна спільнота розробила та роздрукувала іконки із зображенням св. Миколая, церковної ікони, та посланням апостола Павла до Ефесян «Всеозброєння Боже» (6:10-19) Зміцняюся я Господом та могутністю сили Його! Зодягяюсь в повну Божу зброю, щоб міг (могла) я стати проти хитрощів диявольських. о я не маю боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. Через це беру я повну Божу зброю, щоб міг (могла) я дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стою, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільш над усе беру щита віри, яким зможу погасити всі огненні стріли лукавого. Беру і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже. Усякою молитвою й благанням кожного часу молюся духом, а для того пильную з повною витривалістю та молитвою за всіх святих, і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії. Амінь.

Сестри Служебниці та наші господині пекли тістечка, рогалики, кекси, слойки, - це неперевершені витвори мистецтва власними руками, уявіть 800 тістечок наповнених любов’ю.

Цукерки, печиво, шоколадки, вафлі, круасани, Ви не уявляєте наскільки можуть бути різними солодощі, діти приносили те, що вони люблять – це так щиро і так зворушливо, дорослі приносили те, що їм подобається, і це доповнення до дитячих дарунків, і все це різнобарв’я солодощів склало – 2250 шт. А ще були мед, варення, чай, мандарини, сік, яблука.

На кошти, які нам пожертвувала Людмила з міста Мілан (Італія), та студенти Інституту третього віку, ми купили торбинки для пакування, стрічки та яблука.

17 грудня катехитичному класі на Аскольдовій Могилі була справжня фабрика Св. Миколая - ми пакували подарунки. Це жертовне служіння розпочалось із «Акафісту до Св. Миколая Чудотворця» та благословення пароха о. Ігоря Онишкевича. Уся ця невтомна праця супроводжувалась колядками, щедрівками, молитвами і звісно, Божою ласкою та любов’ю. і так за день працею шістнадцяти жіночих рук було зібрано 800 подаруночків.

Кожен подарунок від Св. Миколая, за роздумами пані Орисі Цимбрівської, був наповнений такими дарами: вручну вирізане самйлик-сонечко із вручну написаною цитатою (цитати про любов) – це Слово Боже, яке всіх зігріває та надихає; ікона Св. Миколая із молитвою – це Свята Церква; яблучко, мандаринка і цукерки – це плід від сонечка; тістечко та печиво – це хліб насушний, який дає нам Отець Небесний; і праця кожного – це все є повнотою радості для людини.

Складаємо щиру подяку кожному парафіянину нашої церкви особисто, за ваші, направду, люблячі, чуйні сердечка, за милосердя та жертовність. Щире спасибі Юлії, за торбинки та цукерки які Вона переслала з Тернополя, пані Людмилі та студентам Інституту третього віку за фінансову підтримку, нашим друзям та колегам по роботі які також долучились до цієї акції, щире спасибі всім за молитовну підтримку.

Складаємо щиру подяку всім хто допомагав у пакуванні подарунків: Пані Світлані, Оксані, пані Тетяні, пані Орисі, пані Оксані, пані Марті – без вашої допомоги подарунки не мали б тої повноти любові з якою їх готував Св. Миколай.

Отож, 18 та19 грудня Св. Миколай з помічниками під гаслом «Не втомлюйся любити» (о. А. Зелінський) з подарунками та словами вдячності завітали до поранених захисників у головний клінічний військовий госпіталь, у госпіталь Прикордонної служби та в Ірпінський госпіталь.

Направду Св. Миколай робить дива, були поранені до яких вперше за все життя завітав святий, цю радість не можна передати словами, а слова які кожному особисто писав Св. Миколай настільки торкало серця поранених, що один поранений нам відповів «ці слова, які мені написав Св. Миколай викарбувані в моєму серці, дякую святому що він мені їх пригадав».

Св. Миколая цього річ радо зустрічали всі медичні заклади в які ми завітали, надавали кімнати для подарунків, супроводжували, дозволяли проходити у відділення в які раніше були закриті двері, запрошували заходити до поранених частіше.

Висловлюємо щиру подяку за розділену радість дарування радості пораненим та хворим – братам семінаристам: Роману, Івану, Івану, Михайлу, Олегу, Сергію та помічницям-україночкам: сестрі Тимотеї, пані Світлані, пані Жанні (Ірпінь) Оксані, Іванці, Василині, Марічці. Також особливу подяку складаємо отцю Віталію Воєці за постійний духовний супровід у служінні пораненим захисникам. Дякуємо Богу за кожного з Вас. Дякуємо за ту любов з якою Ви це робили. Складаємо щиру подяку водіям які допомагали розвозити подарунки у всі госпіталі.

Закликаємо Вас і на далі не втомлюватися нести радість, любов, робити добрі вчинки які робив Святий Миколай.

Василина та Марія Томишинець, «Оранта»