«Великомученик Димитрій Солунський – свідок перемоги Христа над смертю»
Понеділок, 09 листопада 2015, 13:56
Літургійні тексти називають мучеників «добропобідними», «преславними» або «всехвальними». Такі найменування говорять про важливе місце мученицького подвигу для церковної свідомості і віри. Одним із найбільш відомих і шанованих Церквою є святий великомученик Димитрій, який постраждав за Христа на початку IV століття у Солуні.
Розповідає Максим Тимо, греко-католицький літургіст, викладач УКУ.
«Щито?м віри захисти?вшись і знаме?нням Хре?сним себе? укріпи?вши, на му?ки му?жньо пішли? і дия?вольську ома?ну й горди?ню позба?вили си?ли Святі Твої, Го?споди; їх молитва?ми, як Усеси?льний Бог, світові мир низпошли? і ду?шам на?шим – вели?ку ми?лість» (глас 5).
Мученик захищається не мечем, а вірою в Христа
Мученик є свідком перемоги Христа над смертю. Справжнім захистом і опорою для мученика є не меч чи військові обладунки, а віра в Христа, який помер і воскрес задля спасіння людини. Численні приклади звитяжного мучеництва свідчать, що для ранніх християн не існувало смерті. Віра у Воскреслого поглинала їхній страх фізичної смерті, бо смерть у Христі вони вважали торжеством справжнього життя.
Мученик засвідчує, що Христос є Господом світу та історії, а не ті, хто тимчасово при владі
Мученик є свідком свободи. Він свідомо і добровільно обирає непокору беззаконним суддям і владоможцям, перед якими стоїть на судищі і які загрожують йому фізичною розправою. Відомо, що Димитрій займав високу посаду проконсула в місті Солунь, однак коли настав момент свідчення віри, він обрав не логіку сили і домінування, а логіку свободи. Це не було бунтарством чи гординею і не демонстрацією власної стійкості чи сили. Це було свідченням. Мученик явно засвідчує, що лише Христос є Господом світу та історії, а не ті, хто тимчасово при владі. Так мученик являє справжній образ Божий, на який створена людина, являє справжню людину, яка отримала дар свободи і нового життя через смерть і воскресіння Христа. Цей дух свободи, з яким християни йшли на страждання вражав їхніх катів і часто надихав інших до навернення.
Мученики повертають людині її істинне покликання – єдність з Богом
Мученик «позбавляє сили диявольську оману і гординю». Ця тема відсилає нас до початкових глав Біблії, в яких описано першу спробу улестити людину. Автори літургійних текстів часто говорять про підступного змія, який продовжує обманювати людину. В чому ж полягає ця омана? У підміні понять, у викривленні істини, а як наслідок – у можливості самоствердитися і відступити від Бога. Героїчні чесноти святих свідчать про готовність людини силою Божої благодаті перемогти ворожі підступи і вирватися із замкнутого кола гріха і смерті. Вони наче «відвойовують» і повертають людині її істинне покликання – єдність з Богом. Щоразу частіше сьогодні з'являються спроби примирити християнські цінності зі законами «світу цього», розмити християнство, припасувавши його до безликого гуманізму чи лібералізму. Тому християнське мучеництво, як свідчення і вірність Христові, завжди зберігає свою актуальність.
Департамент інформації УГКЦ