Головна

«Віра, сповнена діяльною любов’ю, дає нам спасіння і через нас притягує інших до Бога»

«Вдячний вам за вірність рідній Церкві та матірній землі…, за ваші неустанні молитви за Україну та щедрі пожертви на різні потреби, за допомогу родинам загиблих на Майдані і в АТО, за сприяння в лікуванні поранених. Дякую за свідчення правди про події в Україні, яке дозволяє залучити до підтримки нашої спільної справи широкі верстви польського політикуму і суспільства», - про це сказав Владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, Секретар Синоду єпископів УГКЦ, 2 жовтня 2014 року на відкритті Собору УГКЦ в Польщі.

На початку свого слова єпископ передав вітання та побажання успішної праці Собору від Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Крім цього, владика Богдан, як  заступник Голови робочої групи з реалізації Програми розвитку УГКЦ на період до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», поділився кількома думками з приводу цієї Програми.

Він зазначив, що в Програмі розвитку, над якою триває праця вже п’ятий рік, йдеться не про планування, а радше  намагання «пізнавати Божу волю, Божі плани щодо нашої Церкви тепер і в цьому місці та шукати способів, щоб найкраще втілити ці Господні плани в нашому церковному і суспільному бутті». Тому, за його словами,  Синод Єпископів УГКЦ і від його імені вищезгадана робоча група не дають детальних рекомендацій щодо кожного регіону, де існують громади УГКЦ.  «Ми радше вказуємо основний напрямок, в якому рухається Церква, доручаючи місцевим церковним спільнотам попрацювати над конкретизацією завдань, що стоять перед нашою Церквою в певній країні, та пошуком найкращих способів здійснення цих завдань», - підкреслив він.

Промовець також пояснив і значення проведення даного Собору, який є  «дорадчим тілом для церковного проводу».

«Щоб послужити іншим, мусимо самі духовно обновитися, скріпитися. У цьому має нам допомогти програма «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Хочемо просити нашого Господа словами апостолів: «Господи, додай нам віри!», зроби її автентичною, міцною, щирою, а передовсім – діяльною любов’ю, бо лише така віра дає нам спасіння і через нас притягає інших до Тебе», - сказав владика Богдан.

Додамо, що 2-4 жовтня 2014 року в Перемишлі триватиме Собор УГКЦ Польщі на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом. Собор у Перемишлі є підготовкою до Патріаршого Собору УГКЦ на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», що відбудеться у вересні 2015 року в Івано-Франківську.

Джерело:

Департамент інформації УГКЦ

 

Ваше Високопреосвященство ? Митрополите Іване! Всесвітліші, преподобні отці, преподобні брати і сестри в чернецтві! Дорогі в Христі брати і сестри – делегати та учасники Собору Української Греко-Католицької Церкви в Польщі! Преосвященні владики Володимире і Євгене! Дорогі семінаристи, дорога молоде!

Слава Ісусу Христу!

Передусім бажаю передати вам сердечні вітання та побажання успішної праці для цього Собору від Отця і Глави нашої Церкви Блаженнішого Святослава.

Як заступник голови робочої групи з реалізації Програми розвитку нашої Церкви на період до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», хотів би висловити радість з можливості бути з вами сьогодні і поділитися кількома думками з приводу цієї Програми.

Але перш ніж це зроблю, хочу щиро подякувати вам усім за вірність рідній Церкві та матірній землі в цей складний період нашої новітньої історії. Дякую за ваші неустанні молитви за Україну, за щедрі пожертви на різні потреби, за допомогу родинам загиблих на Майдані і в АТО, за сприяння в лікуванні поранених.

Дякую рівно ж за свідчення правди про події в Україні, яке дозволяє залучити до підтримки нашої спільної справи широкі верстви польського політикуму і суспільства. Це дуже важливо, бо разом із кривавою війною Росія провадить проти нашої держави розлогу інформаційну пропаганду в усьому світі. Слово правди в таким обставинах надзвичайно потрібне!

Сьогодні вже мало хто сумнівається, що ті нечувані виклики, які постали перед Україною впродовж минулих місяців, матимуть вплив не лише на нашу національну історію, а й на майбутнє всієї Європи чи навіть світу. На моє переконання, ми маємо до діла не просто з агресивними діями однієї з найбільш озброєних країн світу, яка ставить собі за мету руйнування міжнародної системи безпеки, перегляд кордонів, що склалися після Другої світової війни та відродження в тій чи іншій формі Російської імперії. Ідеться про протистояння певних світоглядів, про духовний двобій, місцем битви якого є людські серця і уми, а ставкою – свобода й гідність людини і цілих народів. Україна перебуває в осерді цієї боротьби, і від того, яким буде її наслідок, залежатиме майбутня доля європейського континенту. Під час мирних протестів взимку минулого року українці показали всьому світові, що здатні ціною неймовірних зусиль і жертв виборювати право на власну свободу і обстоювати вільний вибір свого майбутнього. Нині на очах усього світу вони, дослівно, власними тілами зупиняють поширення зла в Європі. Завтра, коли ми з Божою допомогою вистоїмо в цьому двобої, перед нами, поряд із відбудовою державних інститутів та відновленням всього суспільства в Україні, постане нове завдання – захищати і утверджувати християнські та загальнолюдські цінності в Європі, – ті цінності, фундаментом яких є Божий закон і Христова євангельська наука, бо саме ці вартості надихали Героїв Небесної сотні і за ці вартості сьогодні сотні наших вояків проливають кров і віддають життя.

І наша Церква – я твердо переконаний у цьому – може і повинна відіграти свою роль проповідника Божих істин в країнах старого континенту. Наше перебування в різних країнах західного світу є не лише даром Провидіння, а й завданням, покликанням, яке Господь нам доручає. Далекі від самовпевненого месіанізму, усе ж мусимо бути свідомі свого покликання як Христові учні: «Проповідувати Євангеліє всьому створінню» (пор. Мк. 16, 15) і бути Його свідками перед усіма народами, «почавши від Єрусалима» (пор. Лк. 24, 47). Так сталося, що від Києва, нашого другого Єрусалима, духовного центру всіх греко-католиків, хвиля боротьби за свободу та гідність поширилася в усій Україні. Наше завдання – підтримувати духовний вимір цих змагань, щоб, усвідомлюючи власну національну та церковну самобутність, посприяти нашими дарами духовному оновленню Європи.

Однак, аби послужити іншим, мусимо самі духовно обновитися, скріпитися. У цьому має нам допомогти програма «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Хочемо просити нашого Господа словами апостолів: «Господи, додай нам віри!» (Лк. 17, 5), зроби її автентичною, міцною, щирою, а передовсім – діяльною любов’ю, бо лише така віра дає нам спасіння (пор. Гал 5, 6) і через нас притягає інших до Тебе.

Говорячи про Програму, хотів би звернути вашу увагу на два моменти. У ній ідеться про плани, розвиток, завдання. У зв’язку з цим мені спадають на думку слова Святого Писання: «Господь керує кроками людини; людині ж як зрозуміти свою дорогу?» (Прип. 20, 24). Подібний зміст має ще такий популярний вислів: хто хоче розсмішити небо, нехай розкаже йому про свої плани. Справді, ще рік тому ніхто з нас не міг би навіть у найбільш сюрреалістичному сні передбачити події, свідками чи учасниками яких ми є нині. Ці події змінюють також наші програми, коригують проекти, а часом навіть роблять деякі з них неактуальними. Усе це не повинно нікого дивувати, а радше має вчити нас покори в підходах до наших планів і проектів. Слова Святого Писання «Багато задумів у серці людини, але воля Господня – вона встоїться» (Прип. 19, 21) залишаються актуальними завжди і для всіх. Тому в згаданій Програмі розвитку, над якою ось уже п’ятий рік працюємо, ідеться саме про це: не видумувати якихось своїх планів, але намагатися пізнавати Божу волю, Божі плани щодо нашої Церкви тепер і в цьому місці та шукати способів, щоб найкраще втілити ці Господні плани в нашому церковному і суспільному бутті.

Тому, – це другий момент, на який я хотів би звернути увагу, – коли наша робоча група вперше зустрілася в Лондоні відразу після Синоду 2011 року, нас надихала фраза, що повторюється кілька разів в Одкровенні Івана Богослова: «Хто має вуха слухати, нехай слухає, що Дух говорить Церквам!» (Одкр. 2, 11.17.29 тощо). Справді, наша Церква нині має глобальний вимір і те, що актуальне для України чи Польщі, не завжди є таким для наших вірних в Аргентині чи Австралії. Попри спільні суттєві завдання, пріоритети в них та засоби їх досягнення можуть бути і, правдоподібно, будуть різними, так само як різними бувають культурні, історичні та суспільні обставини, посеред яких ми живемо. Тому Синод Єпископів УГКЦ і від його імені наша робоча група не дають детальних рекомендацій щодо кожного регіону, а радше вказують основний напрямок, в якому рухається Церква, доручаючи місцевим церковним спільнотам попрацювати над конкретизацією завдань, що стоять перед нашою Церквою в певній країні, та пошуком найкращих  способів здійснення цих завдань. Не хочу випереджувати ваших праць, але можу припустити, що у своїх дискусіях не оминете питання інкультурації Євангелія і нашої церковної традиції в обставинах культурного і суспільно-політичного простору Польщі і Європи, який є вашим домом; можливо, виникнуть питання відкритості до новоприбулих вірних і заробітчан з України, душпастирства сім’ї і молоді, пробудження і розвитку місійного духу. Одне слово, буде над чим цими днями працювати і роздумувати.

Саме для такої праці ви всі сьогодні зібралися і я щиро бажаю вам відкритості у слуханні – передусім Божого Духа в молитві, а відтак одне одного – у щирості й любові. Каже вже не раз цитована тут Книга Приповідок: «Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато – задуми щастять» (15, 22).

Собор – дорадче тіло для церковного проводу. Будемо стежити за перебігом вашого Собору з великою увагою, а водночас з надією очікуватимемо його плодів, які, я переконаний, слугуватимуть нашій Церкві не лише в Польщі, а й у всьому світі.

Нехай Господь усіх провадить і благословить!

+ Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів, Адміністратор Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/