Понеділок, 04 серпня 2014, 10:56

Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.

1.3 Теорія гумору за Фрейдом

Фрейд, розглядаючи гумор, виокремлює кілька технік дотепності. Одна з них – техніка згущення з утворенням складеного слова.  Наприклад:  фаміліонерно – це буде результат  фамільярно+мідіонерно, в результаті чого ми отримаємо гостру дотепність.

Власне такий короткий модус виражає «придушену думку»[1] і такий тип радше апелює до несвідомого, але раціонально ми розуміємо, що такого слова не існує. Інший варіант – це згущення із невеликими варіаціями, коли ми робимо невеликі зміни. Наприклад, коли тет-а-тет стає тет-а-бет.[2]

Втім, для мене з-поміж усіх, найдотепнішим є жарт Фрейда про золотого тільця. Отож, у Паризькому кафе Гейне зустрівся з іншим поетом. Через якийсь час увійшов молодик, одразу видно, що при грошах. Його відразу обступили відвідувачі. Сульє прокоментував ситуацію так: «Подивіться, як XIX ст. поклоняється золотому тільцю». Гейне, глянувши на молодика, відповів: «О, він має бути вже старшим».  Техніка цієї дотепності – у кількох аспектах. По-перше, золотий тілець – уособлення поклоніння грошам та мамоні, котре Гейне переформатовує у категорію віку, за рахунок чого акцент зміщується з тільця на бика.  Інакшими словами, Гейне відповідає «О, це вже не телець, це – бик»[3].

Дотепність послуговується двома видами непрямого зображення, де один з них – це метафора[4].  Метафоричне порівняння рідко коли може викликати у нас сміх. Тут інша категорія дотепності, що зводиться до категорії гостроти. З іншого боку, техніка дотепності – це зображення через абсурдне[5], в той час як абсурдне визначення – це результат порівняння.

Стосовно тенденції дотепів, то їх Фрейд класифікує на два типи: недоброзичлива та непристойна (сексуальність)[6]. Мотивом «сальності» (жарту, дотепу, що має сексуальне підґрунтя\мотив) є задоволення від оголеності сексуального. Так, наприклад, те, що жінка не піддається на провокацію фізичного плану, спонукає чоловіка скористатись такого роду жартами. Тобто, коли над жінкою насміхаються чоловіки – це стає першою  передумова утворення жартів такого типу. Спонукою може бути і непіддатливість жінки – тобто, коли мужчина провокує жінку словесно, а вона бажає, але не може прийняти пропозицію через психологічну заборону (умовність, суспільний характер, інше)[7].

Два важливі фактори, що мають місце при «сальностях» – це роль третього і змістові передумови самої «сальності». Тобто, якщо чоловік не може задовольнитися жінкою, він стає негативно налаштованим  щодо неї та оголює її (через дотепності) перед третім. В свою чергу третя особа, котра є слухачем, переходить на бік першого. Сказавши непристойність, перший отримує задоволення, в третього це викликає сміх. Жінка оголена через дотепність[8]. Одна з основних тез Фрейда – така: ми хочемо виразити свою ненависть, але не можемо зробити цього – тому використовуємо слова і жарти. Коли не можемо виразити ненависть, коли не можемо задовольнити сексуальне домагання – ми формуємо нову техніку щоб образити – дотепності, жарту, «сальності».