Головна

Вхід Господній в Єрусалим

«Величаємо Тебе,  життєдавче  Христе, осанна в вишніх ми співаємо Тобі. Благословен хто йде, у ім'я Господнє.»

Сьогодні мільйони православних християн з вербою в руках, виходять на зустріч Божому Синові і співаючи пісню похвали: «Осанна на висотах Сину Давидів, благословен грядий, у ім'я  Господнє», прославляють Його тріумфальний в'їзд до м. Єрусалиму, древньої столиці Ізраїлю.

Подія відбувається на передодні  великого юдейського свята опрісноків. Всіма  дорогами які ведуть до  Єрусалиму, іде незлічена кількість людей. Усі поспішають до єдиного на всю Юдею Єрусалимського Храму щоб там в урочистій обстановці провести святкові пасхальні дні.

Неподалік від Єрусалиму, на Єлеонській горі,  розташоване невеличке містечко Вифанія. Там, за звичаєм, паломники  зупиняються для відпочинку. Приводять себе в порядок, набираються сил, і вже невеличкими групами, нескінченим потоком  вливаються у вузенькі вулички Єрусалиму…

До Єрусалиму іде також, Господь Ісус Христос із своїми учнями. По дорозі Він розповідає їм про свої майбутні страждання, а також про свого товариша Лазаря. Мовляв Лазар сильно захворів і заснув, і його потрібно розбудити.

Коли ж вони прибули до дому Лазаря то побачили невтішну картину. Помер мій брат, голосила Марфа докоряючи Ісусові. Але якщо б Ти прийшов скоріше то він жив би ще й до сьогодні. На слова Марфи Господь відповів: «Не плач, воскресне брат твій. Я є воскресіння і життя.  Той хто вірує в мене, навіть якщо помре, воскресне і житиме вічно.»

Господь прийшов до гробу, помолився, віддав хвалу Небесному Отцеві, і промовив: «Лазарю, кажу тобі встань, і вийди з гробу свого.» Сталося чудо. Лазар що пролежав у гробі вже чотири дні і вже почав розкладатися, воскрес і встав із гробу. Цей Лазар прожив на землі ще багато років і був епіскопом Христової Церкви.

Чудесне воскресіння Лазаря відбулося при великій кількості людей. Тому на другий день в Єрусалимі Йому на зустріч вийшли тисячі людей. Одні супроводжували Його з Вифанії, інші зустрічали Його біля брами міста, стелячи свої одежі під ноги осляти на якому їхав Господь. Інші, особливо діти, розмахували пальмовими гілками і радісно вигукували: «Осанна Сину Давидів! Благословен хто йде у ім'я Господнє.» У древніх римлян, пальмова гілка була символом перемоги. Нею нагороджували переможців що повертались із вдалих походів.

Грецькою мовою пальмова галузка називається «баія», по церковнослов’янському – «ваія», а звідси і назва Неділя вай.  Але так як у нас пальми не ростуть, то символом свята у нас стала верба.

Таку зустріч Христа у Єрусалимі, передбачив ще старозавітній пророк Захарія: «Не бійся дочко сіонська, це твій Цар гряде до тебе. Покірний і смиренний, верхи на молодому осляті.»( Зах.9.9.)  Але чому на осляті, а не на білому коні, що було б значно урочистіше ?  Мабуть тому що кінь здавна був символом війни, а осел, символ миру. Він придатний лише для повсякденної селянської праці, отже Ісус ніс людям мир.

Але учителям закону, книжникам і фарисеям, не подобалась така зустріч. А отже, миру вони не хотіли.  Хто Він такий, цей Христос, чому народ віддає Йому почесті як цареві? Чому навіть діти прославляють Його? Трохи забігаючи вперед, ми бачимо, що зібравшись на нечестиву раду, вони вирішили вбити Його. «Нехай загине одна людина. ніж має весь народ піти за Ним.»

Так як вони не знали Його в обличчя, було вирішено ціною підкупу знайти зрадника серед Його учнів, який би видав Його. Встановили ціну зради, 30 срібняків. Довго шукати не прийшлося. Навіть в апостольському середовищі, знайшовся чоловік який срібло любив більше як Господа. Це був Юда з Іскаріоту, що носив скарбничку в яку благочестиві люди жертвували кошти на прожиття Господа і Його учнів. Або просто касир, як ми сьогодні називаємо людину що веде в парафії облік грошових надходжень і витрат. Він не задумуючись дав згоду за 30 срібних монет видати Господа в руки ворогів. Кого я поцілую в щоку, того беріть. Це і буде мій учитель і Господь.

Коли ж відкрилися очі засліпленого срібролюбієм Юди, він побачив що став учасником пролиття Найсвятішої невинної крові. Він приніс срібняки  до храму віддав їх первосвященикам. Про те, на храм  вони цих грошей не взяли. За них вирішили купити землю під цвинтар для бездомних. Однак цей поступок не врятував Юду. Батько неправди, не дозволив йому піти на Голгофу, впасти на коліна перед Спасителем світу, розкаятися у скоєних гріхах срібролюбія і  зради. Вчинивши самогубство, він віддав душу дияволу, і став сином погибелі.

І ми з вами браття і сестри перебуваємо сьогодні, серед людей які зустрічають Господа Ісуса. Тут присутні ріні верстви людей. Люди різних соціальних станів і різного походження. Є серед нас поважні старці, є молоді люди в розквіті сил, є маленькі діточки. Усіх нас об’єднує одна віра. і усі ми любимо свого Господа Ісуса.

Ми не повинні допускати щоб у нашій громаді процвітало фарисейство. Серед нас неповинні мати місця такі люди. які сьогодні вигукують осанна, а завтра готові кричати розіпни.

Особливо не приємно Господові бачити в середовищі християн сріблолюбців, бо їхня любов до срібла перевищує їхню любов до Господа, а отже від них в любу хвилину можна очікувати поцілунку Юди з Іскаріоту. А за кожним таким поцілунком стоять нові побої, нові страждання і рани на тіл Спасителя.

Господь приходить до нас з миром. Він хоче благополуччя в наших селах і містах,  наших сім'ях і родинах. Він хоче миру в наших душах і серцях. Тож гряди Господи! Осанна в вишніх, Сину Давидів! Благословен грядий,  во ім'я Господнє!

http://kyrios.org.ua/propovidi/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/