Головна

Пустельники (26 червня)

Поблизу джерела мешкало багато пустельників. Кожен із них збудував собі свою хатину і провадив усі дні у глибокій тиші, у роздумах і молитвах. Кожен у зосереджені взивав до Божої присутності.

Бог хотів їх навідати, проте Йому не вдалося знайти дороги. Посеред пустелі бачив лише окремі точки, на відстані одна від одної.

Якось, у певній потребі, один пустельник подався до другого. На землі залишився слід від кроків. Другий також відповів візитом – і слід поглибився. Так само і інші пустельники стали відвідувати один одного.

Це траплялося щораз частіше.

Одного дня Бог, якого завжди взивали добрі пустельники, з висоти узрів цілу павутину стежок, які лучили їхні хатини. Дуже задоволений, Він сказав: «Так! Тепер маю вже позначену дорогу, тепер можу вже їх навідати».

Просив я Бога, щоб забрав від мене мою гордість – і Бог сказав: «Ні». Сказав, що це не Йому належить позбавити мене гордості, а що це я повинен від неї відмовитися.

Просив я Бога, щоб зцілив мого сина-інваліда – але Бог сказав: «Ні!». Сказав, що тіло є чимось тимчасовим.

Просив я Бога, щоб дарував мені терпіння – а Бог відказав: «Ні!». Сказав, що терпіння є плодом страждання. Що не вділить мені його, що сам його мушу здобути.

Просив я Бога, аби дарував мені щастя – і Бог відповів: «Ні!». Сказав, що обдарує мене своїми дарами. Досягти щастя – це моє завдання.

Просив я Бога, щоб позбавив мене болю – і Бог відповів: «Ні!». Сказав, що страждання віддаляє нас від суєти цього світу і наближає до Нього.

Просив я Бога, аби Він подбав про розвиток мого духа – і Бог відказав: «Ні!». Сказав, що мушу зростати сам і що Він належно прищепить мене, аби я міг приносити плоди.

Спитав я Бога, чи Він мене любить – і Бог відповів: «Так!». Він дав свого єдиного Сина, який віддав життя за мене, і сказав, що піду до неба, бо вірую.

Попросив я Бога, аби допоміг мені любити інших так, як Він любить мене – і Бог сказав: «Нарешті ти зрозумів!»

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/