Неділя, 19 травня 2013, 21:31

Вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших. Лк.24.9

Дорогі браття і сестри у Христі, у неділю Мироносиць, читаючи розповідь про вірних жінок-учениць Христа, згадуємо про вірних і побожних жінок, послідовниць Ісуса Христа. Вони є прикладом живої віри в живого воскреслого Спасителя-Месії. Повірили у Воскресіння Спасителя, не побачивши Його тіла, перебороли страх нерозуміння і сповістили учням цю радісну новину.

Ці жінки показали вірність Христу не тільки у час його життя, але й після Його кончини і воскресіння. Ми віримо, що Христос далі присутній у наших християнських спільнотах, бо бачимо, що є ті, хто далі йде за Ним і далі залишається вірним Йому незалежно від того, що діється довкола.

Не жіночість, а вірність окремих жінок

Часто зауважують, що воскреслий Христос об’явився найперше жінкам. Дехто робить з цього цілу полеміку феміністичного напрямку, підкреслюючи у мироносицях лише жіночу природу. Слід звернути увагу, що це сталось не тому, що була дана перевага жінкам чи жіночій природі. Причиною є те, що саме ці жінки, були вірними ученицями, саме вони першими навідались до гробу, щоб віддати пошану тілу Спасителя. У тут слід зауважити те, що не всі жінки отримали цей дар бути першими, лише ті, хто залишився вірною.

Євангельська жінка – жінка благовісниця, це вірна учениця, послідовниця Христа Ісуса, яка продовжує бути у стіп Спасителя і хоче віддавати пошану навіть після смерті у тихий та  смиренний спосіб.  Дивує поведінка цих скромних жінок, до яких відносяться слова Учителя: усе таємне стане явним. Хто би взнав про них, якби не це воскресіння і не це прохання ангела, щоб сповістили про воскресіння? У Святому Писанні ми не маємо згадки про жінок-послідовниць, котрі би сперечались, доказували, возвишались чи просто привертали до себе увагу. Тихість, покора, вірність, дух служіння – це прикмети справжніх жінок-християнок, які ми зустрічаємо на сторінках св.Євангелії.

Сьогодні бачимо те, як чисельно переважають жінки у храмах, які вони є активними у церковному житті, як наповнюються молитовні групи і паломництва. Цього не можна не зауважити. Лише виникає запитання: скільки жінок маємо в наших церковних громадах, які є послідовницями мироносиць? Бути присутньою у храмі і на молитовних зустрічах – це ще не означає бути ученицею Христовою.

Нажаль, деколи можемо зустріти тих, які би нагадували групу жінок із “хресної дороги”. Пригадуєте тих плачучих на показ, цікавих до загальних подій, що привертали на себе увагу і були бездіяльними … Христос звертає їм увагу, щоб плакали над собою і над тими, кого виховують. Чи це не є заклик до покаяння? Чи цей заклик почують ті, що подібні до таких галасливих і бездіяльних жінок?

І на щастя за Христом йшла інша група жінок, котрі залишились Йому вірними. У наших храмах ми можемо побачити подібних жінок – віруючих і вірних, живучих по Божій волі, які залишаються відданими Богові та Церкві незалежно від того, що діється довкола.

Подяка тим, хто спасає себе і допомагає у цьому іншим

Ми, християни, потребуємо крім Євангельської науки ще й доброго прикладу, що покаже як жити у цій науці. Дякуємо Богові, що дає ласку мати серед нас вірних жінок, котрі нагадують мироносиць.

Це ті, котрі знані через свої добрі і жертвенні вчинки, котрі в ім’я Христа служать у Церкві, допомагають потребуючим, свідчать своєю поведінкою благочестивість і скромність, є бережуть цнотливість і жіночість, через свою присутність несуть мир і лагідність. Спасибі й тим, котрі незнані, адже своїм тихим і смиренним молитвенним життям у скритий спосіб показують свою вірність Богові. Багато невідомих діл стануть явними і в цих ділах прославитесь у Небесному Царстві, і слава Божа покриє вас за ваші труди в ім’я Бога.

Бути у вірності Богові – це покластися на Його волю і виконати те, що хоче Бог!

Хай Бог благословить вас, мироносиці сучасності!

Несіть вістку про живого воскреслого Христа у цілому своєму житті: словах і вчинках. Хай Дух, котрий воскресив Ісуса, наповнює ваші серця благодаттю, яку нестимете до тих, хто перебуває у смутку та відчаї. Христос воскрес!

Церква прикрашена життям святих жінок

У церковному календарі Східної і Західної Церков ми зустрічаємо гідні до наслідування приклади жінок нового заповіту – мироносиць. У сучасному світі через телевізор, кіно, журнали, вивіски магазинів, Інтернет рекламуються багато жіночих персонажів. Щоправда мало хто з них може похвалитися історією свого життя сповненою доброти і любові: до Бога, до чоловіка і до дітей. Вони вийдуть з моди і їх замінять інші «визиваючі»  і «показушні», а залишаться у розпачі ті, хто захопився ними. То ж чи не варто звернути увагу на інших тих, хто залишився в увазі і після своєї смерті, тих, до яких не заростає стежка, тих, кого прославив сам Творець?

Заохочую познайомитися із життям св.Ріти. Святої, яка поєднала у собі приклад благочестивого життя: дівицтва, одруженої жінки, вдівства, скорбної матері і монахині. У всьому була щирою і простою, сповненою любові до Бога до тих, кого Бог посилав на дорогу життя. Залишалась сама собою при любих обставинах: жіночою, лагідною, тихою, сповненою миру, люблячою красу, вірною і побожною.

У її день, 22 травня, можна побачити багато жінок із трояндами, що виходять із західних храмів. Це ті, хто хоче її наслідувати, хто у цей день відновлює бажання бути Євангельською жінкою, хто уміє побачити трудному і тернистому подвижницькому житті красу і велич Божої любові.