Оранта

Вівторок, 05 грудня 2017, 17:24

Чи повинен християнин вміти за себе постояти або ж він покликаний мовчки терпіти образи? Тут потрібно провести відмінність між схильністю душі і необхідністю здійснення справедливості, яка, як говорив блаженний Павло VI, є мінімальною формою любові.

Поки зло є і його неможливо знищити, необхідно, будучи в чеснотах, нести його тягар, за прикладом нашого Господа. Але оскільки зло суперечить волі Бога і справедливості, на людині лежить обов'язок робити все можливе, щоб це зло викорінити. Так, святий Тома Аквінський писав в «Сумі теології», що, здійснюючи втечу з в'язниці в'язень не є винний, якщо він був засуджений несправедливо. «Людину називають терплячою, - пояснює святий Тома, - не тому, що вона не тікає, але тому що з честю переносить важкості не журячись  надмірно».

Читати далі: Чи повинен християнин вміти за себе постояти (як словесно, так і фізично)?

Неділя, 01 грудня 2019, 23:00

Цього року виповнюється 80-ліття з початку радянсько-фінської, так званої «зимової війни» 1939–1940 років. Не думаю, що на цю дату в нас особливо звертатимуть увагу. А шкода…

Справа не лише в тому, що чимало українців змушені були воювати в складі Червоної армії в далекій Фінляндії. І що деякі українці добровільно прибули в Фінляндію, аби допомогти відстояти незалежність цієї країни від більшовицької навали. Серед них був і письменник Юрій Горліс-Горський, який там формував військові загони із полонених українців-червоноармійців, що мали захищати фінів. Подорож до цієї країни він відобразив у двох статтях «Фінляндія» та «Подорожні зиґзаґи».

Читати далі: Радянсько-фінська війна 1939–1940 років: уроки для сучасної України

Вівторок, 22 квітня 2014, 10:45

«Радість Христового Воскресіння цьогоріч змогли відчути і підопічні Київського Карітасу, - безхатченки й діти вулиці, самотні літні люди, діти із кризових сімей та бідні сім’ї, яким допомагає БФ «Карітас Київ». Ми розділили із ними їхні святкові Великодні столи, які накрили завдяки доброчинцям та милосердним людям», - повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас Київ».

Читати далі: БФ «КАРІТАС КИЇВ» ВЕЛИКДЕНЬ СВЯТКУВАВ ІЗ ПОТРЕБУЮЧИМИ

Субота, 24 лютого 2018, 23:47

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі преосвященнішого владики Йосифа Мартинця,  ЧСВВ – найстаршого єпископа у діаспорі та першого українського владики у Бразилії.

Владика Йосиф Роман Мартинець, син Йосифа і Аделії Доскоч, народився у Львові 7-го лютого 1903 року. В 1912 році малий Роман приїхав до Бразилії з батьками, й вони поселились у Прудентополісі. Починаючи з 1914 року разом зі своїм колегою ієрм. Йосафатом Роґою, ЧСВВ, першим священиком василіянином народженим у Бразилії, закінчив свої гімназійні, гуманістичні й філософські студії в латинській дієцезіяльній семінарії в Куритибі. Третього січня 1922 року, в товаристві Йосафата Роґи, від’їхав до Закарпатської України, де 13-го січня 1923 року вступив до василіянського новіціяту у Мукачеві. Перші чернечі обіти склав 24-го серпня 1924 року. Владика Мартинець посвятив свої перші роки священичої праці на апостолят у Рідних Землях України, виконуючи уряди директора василіанських студентів у Малому Березному, префекта василіянської малої семінарії в Ужгороді, проповідуючи реколекції, місії, виконуючи уряд консультора.

У жовтні 1925 року, переїхав до Риму, де вчився богословію в Папськім Григоріянськім Університеті, здобуваючи

Читати далі: Владика Йосиф Роман Мартинець, ЧСВВ