Оранта
Візит Бога (2 січня)
Четвер, 02 січня 2014, 00:56
Жив в одному селі швець. Жив він праведно, мав сильну віру. І ось перед одним з великих церковних свят швець занедужав. Засмутився він, що не зможе потрапити в храм. Як раптом, напередодні самого свята, приснилося йому, начебто чийсь голос, зовсім тихий і лагідний говорить: «Раз ти не зможеш прийти до Мене, Я прийду до тебе в цей день».
Прокинувся швець і зрадів: «Невже сам Господь до мене завітає?» – Думав він.
Ділитись світлом нашої віри… Родина Галуга
Вівторок, 23 лютого 2010, 13:05
«Діти – як квіти: поливай, то ростимуть».
Петро Галуга виховує разом з дружиною Оксаною двох діточок Богданка і Олексійка. У Києві родина живе з 2001 року. А на Аскольдовій Могилі ми маємо змогу бачити їх завжди у гарному настрої та у чудових вишитих українських сорочках.
«Місійність скерована не тільки до того, хто за кордоном, але і до того, хто поруч зі мною, але до нього проповідь Євангелії ще не дійшла», – о. Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ
Четвер, 07 липня 2011, 18:40
З 27 червня до 2 липня у Львівській духовній семінарії Пасторально-місійний відділ УГКЦ вперше проводив професійний курс з місійного служіння. У ньому взяли участь 73 семінаристи останніх двох курсів навчання з Київської, Львівської, Тернопільсько-Зборівської, Івано-Франківської, Самбірсько-Дрогобицької, Бучацької, Коломийсько-Чернівецької, Стрийської і Сокальсько-Жовківської єпархій та Одесько-Кримського екзархату. Упродовж тижня експерти з питань допомоги мігрантам та релігієзнавці, які досліджували географію присутності вірних УГКЦ за кордоном, читали для семінаристів тематичні лекції.
У цьому інтерв’ю ви маєте можливість ознайомитися із перебігом навчання та очікуваними його плодами
КІЛЬКА ПРОСТО ДУМОК ПРО МОЄ РІЗДВО...
Неділя, 18 січня 2015, 11:32
Колись про таке читав лише у книжках та переглядав у кінофільмах, ніколи не підозрюючи, що сам удостоюсь стати маленьким учасником такого великого таінства: Сповідь на горищі, у той час коли над дахом грізно гуркотять АГСні черги та літають міни; Євхаристія під землею, посіченою купою металу та вогню протягом місяців жорстокого протистояння, у холодній темряві тісного приміщення; дорога на Різдвяну літургію під гул Градів, що залпово прямували прямо над моєю головою у напрямку Донецького аеропорту. І все це було зовсім по-справжньому: спсравжні постріли, справжні снаряди, справжня кров, як і справжньою була відвага і хоробрість тих, хто із зброєю в руках став на захист самого життя. Ніколи не міг уявити собі... Історія таки має властивість повторюватись...
Божі сліди (1 січня)
Середа, 01 січня 2014, 00:48
- Тату, а Ти бачив Бога?
- НІ, синку. Але я бачив Його сліди!
- Сліди? Куди Він йшов?
- Він торкнувся людини і вона стала доброю?
Більше статей...
Сторінка 694 з 826
