Оранта
ВИВІВ НАС ГОСПОДЬ НА ВИСОКУ ГОРУ
Вівторок, 16 серпня 2011, 09:07
Дорогі у Христі! Парафіяни нашого храму, читачі «Оранти»!
На високій горі преобразився Господь у славі, гора вкрилася світлом і почувся голос Отця Небесного: «Це той, кого я з лона перед ранньою зорею зродив - Син мій улюблений, що його я послав, щоб він охрещених, які з вірою визнають Отця і Сина і Святого Духа, що нероздільно творять єдине могутнє Божество. Його слухайтесь» (зі стихири вечірньої).
Як поводитися у храмі?
П'ятниця, 17 січня 2020, 14:11
Інколи можна почути таку думку: «Я не йду до храму, бо не знаю як там поводитися». Яким чином людина може виправити цю ситуацію? Найперше, повинна захотіти навчитися, тобто виявити бажання знати. Звідки може знати? Хто повинен навчити, пояснити, виправити? Звичайно священик, який покликаний навчати і, зокрема, правила поведінки у храмі.
Тому зараз я старатимуся написати деякі правила гідної поведінки у храмі, хоча розумію, що відповідь не буде вичерпною. Найперше тому, що неможливо описати всі ситуації, які можуть трапитися, а по-друге, тому що кожен храм, місто чи село має свої особливості, які, інколи, варто було би, змінити, прислухавшись до навчання Церкви…
Іван Маргітич — народний єпископ
Вівторок, 04 лютого 2020, 10:36
Народився син Іван 4 лютого 1921 року у батьків Антона Маргітича та Терезії Костак у с. Велика Чингава (від 1946 р. Боржавське) поблизу річки Боржава на Закарпатті.
Батьки були побожними і шанованими в селі людьми, свято зберігали віру та хліборобські традиції свого народу.
Початкову освіту Іван Маргітич здобував у рідному селі, а в 1932 р. продовжив навчання у Севлюшській горожанській школі. З 1935 до 1941 рр. навчався у Хустській державній гімназії, де здобув середню освіту із відмінним свідоцтвом. Назавжди закарбувалися у пам’яті молодого учня настанови мудрих наставників гімназії Ростислави Бірчак, о. Дмитра Поповича, Петра Лінтура та багатьох інших педагогів, що утверджували добру славу Хустської гімназії. Іван Маргітич пізнав у гімназії, крім духовного та інтелектуального знання, первинний зміст любові до України та свого народу.
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІ
Середа, 13 серпня 2014, 10:52
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.2. Персональний гумор у Корані: Авраам, Сара, Аллах.
Почнемо із постаті Авраама, який попри свою особливість у очах Аллаха, був не просто смиренним, але і міг «стібатись». Мова йде про дотепність, котру Авраам придумав, аби у гумористичному варіанті висміяти ідолів (їм дуже хотіли поклонятись ізраїльтяни).
Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІ
«Ми сьогодні чуємо, бачимо і переживаємо животворну Божу любов, яка є жертовною до повної самовіддачі»
П'ятниця, 30 квітня 2021, 22:01
Сьогодні з хреста, навіть у бездиханному тілі, Христос каже: «Доню, синку, є Хтось, хто тебе любить». Ця фраза, що Бог мене любить, сьогодні особливо відчувається. Христос з хреста каже, що Бог тебе любить. Він не питає: ти відмінник чи двієчник, багато постив чи забув. Він не питає, яким ти є. Він тебе любить, бо Він є таким, Він є любов’ю. На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у Патріаршому cоборі Воскресіння Христового у Велику п’ятницю.
«Сьогодні пасхальний шлях Великодньої п’ятниці привів нас на Голготу. І ми разом з Богородицею і улюбленим учнем Христа Іваном побачили на хресті бездиханне тіло нашого Спасителя. Разом з Богородицею ми зняли це живоносне нетлінне тіло з хресного дерева. Ми разом творили живу ікону похорону нашого Спасителя. Цю плащаницю, яку оспівує сьогодні Христова Церква, з тілом Христовим ми щойно поклали до нового гробу», – зазначив Предстоятель УГКЦ.
Більше статей...
Сторінка 70 з 826
