Оранта
Миколай - Великий Святитель і Чудотворець
Середа, 19 грудня 2012, 00:12
Великий не за титулом, чином, посадою чи владою, а за праведним і святим життям. А це для нас, християн, згідно з наукою Святого Письма і є єдиний правильний критерій визначення правдивої та дійсної величі людини перед Богом. Бо чого варте найбільше багатство, найвища посада, титул, чин, влада і навіть світове визнання та слава смертної людини перед вічністю? Скажімо, чим сьогодні великі перед людством: Олександр Македонський, Чингісхан, Наполеон та всі інші всесвітньовідомі полководці, царі, королі, імператори, генії наук, митці і т. д., які відійшли з цього світу? За те, що "залишили великий слід в історії людства, як часто так про них говорять.
«Тарасові Ночі» у спогадах Володимира Кальненка
Понеділок, 09 березня 2009, 11:43
Як кожен свідомий українець, я тоді ще юнаком - закінчив середню художню школу ім.. Тараса Шевченка, перед поїздкою у «далекі краї» на навчання до Академії мистецтв в Ленінград (Санкт-Петербург)\, вчинив вірно: я поїхав у Канів на Чернечу гору до Тараса Шевченка. І там, нищечком, у хустину взяв дещицю землі...
Тоді, юнаком, я ще не уявляв, яку ДОЛЮ мені уготовано життям, щоб там, вже студентом Академії, увійти в Комітет проведення Вечорів Тараса Шевченка при меморіальній мансарді-майстерні Т.Г. Шевченка. І обставини мої були - виключними - це було КОЛО ленінградських Шевченкознавців: П.В. Жур, Марія Комісарова, Микола Браун та інші. І тоді мені прийшла ДУМКА - не спати уніч з 9 на 10 березня - читати «Кобзар», «Літопис життя та творчості Т.Г. Шевченка». І до тих «Тарасових Ночей» спершу одиниці студентів-українців, а потім і мешканців міста над Невою, а в подальшому (отих лихих років 60-70-тих, коли і до пам‘ятника Шевченка, саме 22 травня, не ходи, бо будеш підданий навіть арешту) приїздили і з Києва, і зі Львову, Таллінну. І навіть на одній з тих «Ночей» був присутній праправнук Шафарика (Прага).
Читати далі: «Тарасові Ночі» у спогадах Володимира Кальненка
Пожертва (27 січня)
Неділя, 26 січня 2014, 23:47
У церкві збирають пожертву. І один чоловік помилково поклав замість десяти карбованців тисячу. Зрозумівши це, він наприкінці служби поспішив до священика і озповів йому про свою помилку.
Священик відповів так:
Суботня подорож дітей парохії святого Миколая
Понеділок, 07 червня 2010, 12:01
П’ятого червня, у суботу, діти з Аскольдової могили мали змогу вирушити у подорож за межі нашої столиці. Поїздку організував парох церкви святого Миколая отець Ігор Онишкевич.
О дванадцятій годині з Аскольдової могили вирушив мікроавтобус, який прямував у місто Васильків. Разом з дітьми також їхав ї екскурсовод – пані Тетяна, яка докладно розповідала про кожну споруду, церкву, повз яку ми проїжджали. Свій відпочинок наша спільнота розпочала з молитви, що є певним обов’язком у кожних подібних поїздках.
А ви пам'ятаєте, як виглядає весна?
Неділя, 01 березня 2015, 11:33
Коли приходить весна, забувається холод лютого. Навіть, якщо зима ще на трохи залишиться, навіть, якщо ще трошки посипле снігом... Рубіж до тепла перейдено. Незворотньо.
Знаєте, що я у весні люблю найдужче? Момент, коли зелень ще не вибухнула рясними бруньками, але ти вже знаєш, що це скоро настане. Що зазеленіє трава, листя, кущі та дерева, плющі й живоплоти... Кожна гілочка пульсує життям... Ти ходиш поруч поміж ними і розумієш, що от-от все довкола забуяє з неймовірною силою!
Більше статей...
Сторінка 666 з 826
