Оранта
«Християнська етика не порушує свободу релігійного вибору»:
Середа, 21 липня 2010, 13:01
інтерв'ю з о. Іваном Гнатівим, головою Комісії УГКЦ у справах шкільництва
Це питання виникло ще в жовтні минулого року, коли, для покращення співпраці між різними структурами держави і суспільства, голова Комісії УГКЦ у справах шкільництва о. Іван Гнатів запропонував Голові Державного комітету України у справах національностей та релігій Юрію Решетнікову зібрати освітян, науковців та богословів, щоб написати, опрацювати й затвердити всеукраїнську програму з християнської етики для дітей 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Головна вимога – програма має бути погоджена з усіма традиційними й нетрадиційними Церквами держави, а також прийнята Міністерством. Її покликання – стати єдиним оптимальним варіантом християнської етики для викладання в школах всієї країни.
Читати далі: «Християнська етика не порушує свободу релігійного вибору»:
Секрет успішного подружжя (22 лютого)
Субота, 22 лютого 2014, 09:21
Ви одруженні вже чимало років. яка таємниця успішного подружжя.
- Я повсякчас захоплюються своєю жінкою. Якщо у твого сусіда трава зеленіша - це значить, що ти не поливаєш свою траву. Я кажу жінці раз у раз: ти прекрасна, ти жадання мого серця. ти пречудова. Навіщо?
ПАМ’ЯТЬ ПРО ВАЛЕРІЯ МАРЧЕНКА
Субота, 16 жовтня 2010, 22:00
Коли землю покидає праведник, в небі стає більше на одного за нас заступника, небо стає ріднішим... 14 жовтня -- день Покрова Пресвятої Богородиці -- стало з Божої волі днем пам’яті одного з таких праведників -- Валерія Марченка, українського журналіста-дисидента, який у 25 років потрапив за свої писання до радянської тюрми як в’язень сумління, а в 37 років вийшов із неї у цинковій труні. Його мати, Ніна Михайлівна Марченко, яка 12 років боролася не тільки за звільнення, але й за життя свого єдиного невиліковно хворого сина, яка всі роки після його смерті живе пам’яттю про Валерія та трудиться для увічнення його праці, попросила о. Ігоря Онишкевича молитовно згадати в цей день його світлу душу. 14 жовтня Аскольдова могила молилася за Валерія Марченка.
Емаус — це історія про те…
Вівторок, 14 квітня 2015, 00:14
Емаус — це історія про те, чому це смішно — боятися робити помилки, і про те, як Бог із нашого поганого може зробити своє чудове. Бо дорога до Емауса — це неправильна, погана дорога. Двоє учнів пішли нею вже після того, як почули звістку, що Ісус воскрес, від жінок та решти апостолів. Вони свідомо вибрали не вірити, свідомо вибрали віддалитися. І тут починає тріщати мій перший стереотип про Бога: Ісус не залишається в якійсь «праведній точці», з якої кричить: «Агов, ви не туди пішли! Ви не праві, і якщо не повернетеся — не бути більше вам Моїми учнями!» Ісус іде з нами, нашою неправильною дорогою… Ми часто сприймаємо Ісуса ще й досі мертвим, думаємо, що як не будемо йти до Нього, то Він так і лежатиме, стаючи дедалі меншою точкою на нашому життєвому горизонті. Можемо вибрати найгірші дороги, які лиш пропонує нам життя; але Ісус від нас не відмовиться, Він залишить ідеальні для нас дороги і йтиме по тих інших разом із нами.
Сліди (6 січня)
Понеділок, 07 січня 2013, 00:13
Ти і Господь наш Ісус Христос разом ідете одним шляхом. Довгий час сліди Ісуса лягають поруч з твоїми, але Його сліди значно глибші, чіткіші.
Ти ж залишаєш сліди невиразні, заломисті, – видно: ти вагаєшся і не впевнений, що ідеш у правильному напрямку.
Крокуєте отак деякий час, і поволі твої сліди наближаються до Ісусових. Ось ви вже ідете паралельно.
Більше статей...
Сторінка 634 з 826
