Оранта
Довіра (7 травня)
Вівторок, 06 травня 2014, 21:10
Один альпініст зважився підкорити вершину, яка вважалася однією із найважчих. Бажаючи присвоїти всю славу собі, він вирішив зробити це сам.
Але вершина не піддавалася просто так. Стемніло. Зорі і місяць у ту ніч сховалися за хмари. Було темно, хоч око стрель. Але альпініст не спинився.
Й от на одному небезпечному виступі він посковзнувся і зірвався вниз. І напевне би загинув, якби не застрахувався, як досвідчений верхолаз.
«Лише у Бозі спочивай, душе моя!»
Вівторок, 04 березня 2014, 12:29
Апостольський нунцій Томас Едвард Ґалліксон у своєму блозі поділився думками з приводу ситуації в Україні, звертаючись до старозавітних історій.
«Сьогодні я прочитав статус Лесі Оробець у Фейсбуці, — пише архиєпископ Ґалліксон, - в якому вона стисло, але красномовно закликає Україну піднятися ще раз, тепер вже проти іноземного диктатора. Вона шкодує, що Україна не має часу оплакувати мертвих або надто опікуватися пораненими, вдовами, сиротами або батьками та сім'ями, що сумують за втратами дітей.
Смерть через голод змінює генотип народу
Четвер, 26 листопада 2015, 15:31
Страх померти голодною смертю призвів до того, що в Україні досі чимало тих, хто у дилемі «хліб чи свобода» обере хліб.
У червні 1933 року в Україні від голоду помирали: щохвилини – понад двадцять осіб, щогодини – більш як тисяча чотириста людей, і щодня – тридцять чотири з половиною тисячі українців. Ці дані, наведені Інститутом національної пам’яті України, – лише видима частина трагедії українського народу під назвою Голодомор.
У засніжених Карпатах
П'ятниця, 15 лютого 2013, 00:20
Шостого лютого о дев’ятій годині вечора дитяча група з Аскольдової могили відправилася поїздом Київ - Івано-Франківськ на лижній відпочинок в Карпати. Група складалася з двадцять двох осіб. З вихователів були наші парафіяни Мирослава Мазур, Дмитро Засульський, Олександр Турковський, а також парох нашої церкви отець Ігор Онишкевич з дружиною Антоніною.
Наступного дня ми прибули в Івано-Франківськ, де на нас уже чекав автобус. Ми вирушили в гатель, який знаходився не далеко від Ворохти. Дорога була довгою, тому дехто заснув, а хтось милувався краєвидами Карпат.
Ми вшануємо жертв Голодомору лиш тоді, коли не дозволимо собі ставати творцями пекла у своєму краї
Четвер, 17 жовтня 2013, 02:13
Наша планета зробила черговий оберт і знову наблизила нас до осені – тієї пори, яка завжди була для хліборобів порою нового врожаю й нової певності за майбутнє.
Для тих, кого ми сьогодні вшановуємо, осінь 1932-го розверзлася прірвою смертельного відчаю й безнадії. А землю, яка могла б прогодувати мільйони, почали вкривати трупи скоцюрблених від голоду.
Більше статей...
Сторінка 533 з 826
