Оранта
Самотність – самота
Понеділок, 20 травня 2013, 21:35
Вона прийшла і обійняла мене за плече. Сиділа мовчки і, здавалось, навіть не дихала або ж дихала моїм диханням, так що cпершу зовсім не помічала її. Вона чекала, щоби вкотре бути потрібною. Вміла чекати. Тихо, самотньо, довго. Найчастіше вона з`являлася пізньою вечоровою порою, разом зі мною коротала безсонну ніч. Не говорила нічого, слухала. Переживала мою тривогу, неспокій, сум`яття, розчарування. Виявляла потроху мій біль. О так, тоді він краявся надвоє. Він вже не був таким нестерпним і пекучим. Не дошкуляв, не тупцював на місці. Відлягав помалу.
Смик і скрипка (7 липня)
Неділя, 06 липня 2014, 22:36
Багато літ жили разом смик і скрипка і всі милувалися ними.
- Чудова пара, - гукнув тромбон.
- - а живуть же як, - додав рояль, - у згоді, приязні.
Все було добре, аж враз… старий смик вирішив, що скрипка йому не пара. Надто у неї вузька талія, подумав він і пішов собі шукати подругу.
Посягання на храм? чи на власну душу?
П'ятниця, 19 грудня 2014, 01:06
У ніч, з 17 на 18 грудня 2014 року, десь приблизно о 01:30 год., охорона церкви Аскольдової могили побачила невідомого юнака, який зупинився біля дверей храму. Проте спершу він не викликав підозри, оскільки часто люди приїжджають молитися вночі, інколи цілими групами.
Цей юнак нахилився, ніби став на коліна. Потім з’ясувалося, що він запалив горючу суміш «коктейль молотова» у двох пляшках. Ці пляшки були поєднані скотчем. Він різко піднявся і кинув їх у бік дверей церкви. Сам же втік до Дніпра.
Патріарху Кірілу ще не пізно зупинити «овечок» з його пастви на території нашої держави УКРАЇНИ
Субота, 03 травня 2014, 07:53
У своєму виступі перед початком Вищої Церковної Ради РПЦ Патріарх Московський і всієї Руси висловив свою тверду переконаність, що єдиною Церквою, яка, мовляв, стояла і стоїть тепер в Україні осторонь політики, є «його Церква», тобто в цьому випадку – Українська Православна Церква (Московського Патріархату). Це – повторення традиційної ілюзії московського православ’я, що, не подаючи свого остережного голосу на захист людей, яких пригнічує влада, вона тим самим стоїть «поза політикою».
«Попри війну, втрати, зраду ми мусимо вірити, що Бог не створив світ, де є тільки зло»
Субота, 21 травня 2016, 21:02
У складні для держави часи, під час військових конфліктів мобілізовують усі сили, які можуть стати на захист цілісності, незалежності та миру в країні.
Уже багато місяців до лав українських військових вступають чоловіки та жінки, які своєю професією чи місцем праці не пов’язані з армією. Але, маючи в душі гаряче серце, любов до України, свого народу, вони наважуються на це заради кращого мирного життя на рідній землі для себе та своїх нащадків.
Читати далі: «Попри війну, втрати, зраду ми мусимо вірити, що Бог не створив світ, де є тільки зло»
Більше статей...
Сторінка 454 з 826
