Оранта
Звернення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні до дев’яностої річниці Голодомору-геноциду
Четвер, 23 листопада 2023, 15:58
Із зерен, захованих у долонях, проросла свобода: 8 думок єпископів УГКЦ про Голодомор
Субота, 25 листопада 2023, 16:17
1. Тоталітарна москва одвічно палає ненавистю до України, а геноцид голодом став найкривавішим втіленням багатовікової ідеології російського імперіалізму.
2. Спосіб убивства голодом був обраний спеціально. Щоб упокорити багатомільйонну націю, замало багнетів і танків. Щоби встановити тривале панування, потрібна зброя масового ураження, здатна посіяти страх серед поколінь.
Читати далі: Із зерен, захованих у долонях, проросла свобода: 8 думок єпископів УГКЦ про Голодомор
Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках
П'ятниця, 27 листопада 2020, 17:47
Частина 3
БІОГРАФІЧНІ ДАНІ НАЙВІДОМІШИХ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ АРМІЇ УНР
ВОЛКОВИЧ Анатолій Васильович
(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 – панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 – Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 – панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 – 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 – 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 – 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. – священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 – панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одрркений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.
Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-6
Середа, 30 грудня 2020, 15:12
РОЗДІЛ IV. ЙОСАФАТ – ІГУМЕН І АРХИМАНДРИТ
Із гагіографічними підсумками життя Йосафата: ченця і душпастиря, переходимо знов до його біографії на тлі його доби. В цей період його життя переходило вже з виразним зарисом його гагіографічного типу. Роки 1610-1617 на конкретних біографічних даних покажуть ту добу, в якій цей тип Святого був здійснюваний. Головними хронологічними даними являються ступені його чернечої і церковної служби: Вікарій – Ігумен – Архимандрит. На цю канву нанизуємо цілий ряд церковно-історичних подій цього десятиліття.
Читати далі: Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-6
«Символ віри»: Ісус Христос – Бог чи людина?
Середа, 27 січня 2021, 09:27
У 36-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над третім членом «Символу віри»: «Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку нікейсько-царгородським «Символом віри», спадщиною, яку ми отримали від наших апостолів і в якій живемо і повчаємося сьогодні. Ми маємо обов’язок передати повноту цієї апостольської віри наступним поколінням віруючих людей.
Більше статей...
Сторінка 45 з 826
