Оранта

Вівторок, 21 квітня 2009, 07:38

"Дорогі брати і сестри з Рима та всього світу!

Від усього серця висловлюю Вам пасхальні вітання словами Святого Августина: "Воскресіння Господнє - це наша надія" (Августин, Sermo 261, 1). Цими словами, великий Єпископ пояснював своїм вірним, що Ісус воскрес, щоб ми, приречені на смерть, не впадали у відчай, вважаючи, що життя повністю завершується у момент смерті; Христос воскрес, щоб дарувати нам надію. Дійсно, ось одне з питань, яке найбільше непокоїть людство: «Що буде після смерті?» Сьогоднішня урочистість дозволяє дати відповідь на так важливе запитання, кажучи, що останнє слово не за смертю, адже вже тріумфує Життя. І це наше переконання ґрунтується не на звичайній людській логіці, а на історичному факті віри: Ісус Христос, розп'ятий і похований, воскрес у своєму прославленому тілі. Ісус воскрес, щоб також і ми, віруючи в Нього, мали життя вічне. Ця звістка міститься у серці Євангельського послання. Святий Павло гаряче наголошує, кажучи: "Якщо Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна віра ваша". І додає: "Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми - найнещаcніші з усіх людей" (1 Кор. 15,14.19). Від світанку Пасхи світ проймає нова весна надії; з цього дня розпочалося наше воскресіння, оскільки Пасха не лише позначає, якийсь момент історії, а дає початок нового стану: Ісус воскрес не для того, щоб пам'ять про Нього залишалася живою у серцях його учнів, а щоб Йому Самому жити в нас, і в Ньому ми можемо вже відчувати радість вічного життя.

Читати далі: Послання “Urbi et Orbi” Папи Бенедикта XVI

Четвер, 26 лютого 2015, 17:29

Сьогодні, 26 лютого, з нагоди Дня народження Архиєпископа-емерита Блаженнішого Любомира (Гузара), публікуємо вісімнадцять цитат із його промов, звернень та інтерв'ю. Запрошуємо вас ділитися із іншими мудрістю цих слів, а також сьогодні по-особливому згадати у своїх молитвах Блаженнішого Любомира!

1. Що то значить – гарно молитися за Україну? Чи то ми маємо диктувати Богу, як Він має розв’язувати наші проблеми? Ні. Я думаю, так відчуваю, що ми мусимо Йому поручати з повним довір’ям, що Він провадить нас до добра, а ми повинні, сповняючи Його волю, конкретно здійснювати її в нашому і загальному житті.

Читати далі: Золоті думки Блаженнішого Любомира

Вівторок, 16 грудня 2008, 10:16

17 грудня Святої Великомучениці Варвари

Свята Варвара жила в ІІІ ст. у фінікійському місті Іліополі. Після смерті матері її виховував батько Діоскор, який був багатим і шляхетним міщанином, переконаним язичником. Познайомившись з християнами, Варвара згодом прийняла святе хрещення від олександрійського священика. Не зламали Св. Варвару ні погрози батька, ні увіщування та тортури управителя Мартіана. Зважаючи на непохитність та те, що й інші почали наслідувати її християнську дорогу Варвару вирішили стратити. У 306 році Св. Варварі та її послідовниці - дівчині Юліанії було відсічено голови, а Діоскор та Мартіан, як оповідали, загинули того ж дня від блискавки й громовиць.

Читати далі: Свята Великомучениця Варвара

Середа, 21 вересня 2016, 04:32

У невеличкому галілейському місті Назареті жила літня подружня пара - Іоаким і Анна. Обоє були праведні і благочестиві. Святе подружжя Іоаким і Анна довгий час були бездітними і плакали про те, що у них немає дітей. Одного разу Іоаким у велике свято приніс в Єрусалимський храм дари Господу Богу. Але священик не захотів прийняти дарів Іоакима, тому що він був бездітний, а діти вважалися благословенням Божим.

Тим часом дружина його, що залишалася вдома, теж почула, що первосвященик в храмі відмовився прийняти їх дари через бездітність. Вона дізналася також, що чоловік її, засмучений і плачучий, пішов у пустелю, і сама заплакала. Анна пішла у свій сад, сіла під деревом лавровим, зітхнула і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила вгорі, на дереві, гніздо, в якому пищали маленькі пташенята. «Навіть птахи мають дітей, а у нас немає такого щастя у старості», - подумала Анна.

Читати далі: Різдво Пресвятої Богородиці