Оранта

Субота, 09 серпня 2014, 07:37

Сталося так, що позбулася овеча отара пастуха і нею з власної волі почала керувати рада баранів.

Про це дізналися вовки. І відрядили до стада своїх послів. Які повідомили, що від нині хочуть жити з вівцями в любові і мирі. Але спершу, просили вовки в отари, на знак доброї овечої волі видати їм псів – давніх кривдників своїх.

Читати далі: Овеча отара (9 серпня)

Вівторок, 09 вересня 2014, 01:53

Перша Світова Війна, була для нас шансом вибити в своїх імперії більшу свободу і спробувати стати самостійними гравцями на політичній арені. Саме так мислили галицькі українці, які у 1914 році вступали до лав Українських Січових Стрільців. Це був український легіон в складі айстро-угорської армії, проте ніхто з стрільців не збирався вмирати за цісаря Франца-Йосифа. Розрахунок був простий: австрійці обіцяли нам що в разі перемоги над Росією вони заберуть українські землі і дадуть нам створити на них свою державу. І навіть, думали вони, якщо Австрія нас зрадить, в нас вже буде боєздатна армія і ми зможемо воювати самі за себе.

Читати далі: Здобуваючи Незалежність (частина ІV)

Понеділок, 07 вересня 2009, 21:27

http://62.77.60.84/audio/ra/00176851.RM

(звукозапис: з проповіді Блаженнішого Йосифа Сліпого під часпосвячення собору Святої Софії у Римі, 27 вересня 1969 року)

7 вересня 2009 року виповнюється 25 років від переходу у вічність цього геройського ісповідника віри, одного з найвідважніших борців за права Христової Церкви та українського народу, світлого символу незламного борця за Божу правду й людську гідність.

Протягом останніх десятиріч в історії нашої батьківщини та Церкви відбулись визначні події - незалежність України та легалізація УГКЦ дозволили перевезення тлінних останків Блаженнішого Йосифа Сліпого з собору Святої Софії у Римі до Львова, що відбулось 1992 року, і тепер вони спочивають у крипті собору святого Юра.

Читати далі: 25-та річниця смерті Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого

Четвер, 22 грудня 2016, 20:42

Як і більшість сюжетів, пов’язаних із дитинством Богородиці, іконографія свв. Йоакима та Анни тісно переплетена з апокрифічним переданням Протоєвангелія від Якова, яке датують приблизно 150 р. – ІІІ століттям. Відповідно до цього тексту батьки Богородиці довго не могли мати дітей. Під час одного з юдейських свят Йоаким, як це належало чоловікам, хотів принести жертву в Єрусалимському храмі, проте йому заборонили, буцімто він не приніс Ізраїлю потомків. Анна, у свою чергу, теж зазнавала презирства з боку інших жінок, оскільки серед юдеїв бездітність вважали прокляттям роду, а тому цуралися таких сімей. Отже, пригноблені, Йоаким подався на 40 днів у пустелю, Анна ж безустанно молилася до Бога вдома, як, зрештою, вона це робила протягом усього подружнього життя.

Читати далі: Іконографія свв. Йоакима та Анни: ікона святих обійм