Оранта

Четвер, 21 квітня 2016, 10:10

У Велику Суботу можна побачити предивне явище. А саме те, як Вселенська Церква перетворюється на Церкву — скажемо так — святої ковбаси і благословенного яйця. Як це можливе? І які з цього випливають висновки для нас?

Хочу звернути увагу на справу, яку би можна визнати веселою і спустити на гальмах мовчання, але я особисто маю враження, що варто поглянути на «проблему свяченинки» у ширшому контексті. Спробуймо замислитися, що відбувається з католиками у Велику Суботу.

Читати далі: Не робімо знаку хреста на собі, коли…

Середа, 24 травня 2017, 20:16

Як свідчить Святе Письмо, упродовж 40 днів після свого воскресіння Господь Ісус являвся своїм учням, а на сороковий день вознісся на небо з Оливної гори просто у них на очах (Діян 1, 9-11). Він пішов на небо з того ж самого місця, де розпочиналося Його відкупительне страждання.

У світі існує чимало сект, у тому числі езотеричного спрямування, груп «таємних знань» тощо. Марнотні уми часто схильні до покрову таємничості. Тоді як суть справжньої Тайни – в тому, що її не потрібно приховувати, бо від її повного викладення вона все одно не перестає бути таємницею. Те, що можна знати про Вознесіння Господнє, не потребує від християн проходити якісь ритуали, обряди втаємничення, не має ступенів посвячення. Вся таємниця Вознесіння, як вона була показана апостолам, викладена у кількох коротких реченнях Діянь. Воскреслий Господь був з учнями, говорив з ними, потім знявся угору, і хмара Його сховала від людських поглядів. Усе. Він повернувся до Дому Отця, залишивши своїм послідовникам не тільки обітницю «іду напоготовити вам місце», а й конкретну ілюстрацію, що смерть не є кінцем усього, а в небо можна просто знятися.

Читати далі: Що для нас означає Вознесіння Господнє?

Четвер, 08 серпня 2013, 23:09

Жив собі колись один старий, що ніколи не був молодим. І тому не навчився жити. А не вміючи жити, не відав, як належить умерти.

Не знав ні надії, ані тривоги; не розумів, як то плакати і як сміятися.

Ні переймався, ні чудувався тим, що діялося на світі.

Збавляв дні, нудьгуючи, - сидів на порозі своєї домівки, втупивши очі у землю. І навіть жодним поглядом не вшанував неба – цього лазурового кристалу, який Господь Бог і для нього щодня начищав тонкою ватою оболоків.

Читати далі: Нещасний старий (9 серпня)

Вівторок, 24 березня 2015, 12:11

Хочу сказати кілька сутнісних думок на тему зв’язку між релігією та фундаментальною наукою в наш час. Згадую початок січня 2010 року. На той час міністру освіти і науки України Іванові Вакарчуку, група шанованих українських вчених передала звернення щодо, цитую, «недопустимої клерикалізації освіти в Україні».

Читати далі: Два крила цивілізації