Оранта

Середа, 16 жовтня 2013, 23:42

Якийсь чоловік заблукав у пустелі й вже два дні бродив, ледве ступаючи по розпеченому піску. Останні сили залишали його. Несподівано він побачив перед собою продавця краваток. Продавець нічого не мав, крім краваток, і хотів продати йому одну.

Але той чоловік, пересохлим від спраги язиком, ледве прошепотів, що продавець дурний: чи ж продається краватку тому, хто вмирає зі спраги і голоду? Продавець похитав головою і пішов собі далі.

Читати далі: Несподіванка у пустелі (17 жовтня)

Четвер, 25 січня 2018, 21:58

СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІ:

 Сильвестр, єпископ,

- також просив поминати:

 священноієреїв: Василія, Іакова, Аркадія

 рабов Божих

Феодора, Николая, Євдокію, Сусанну, Маріамну та Пелагею

 Священноіноки, іноки та послущники Свято-Никольського Пустинного монастиря, поховані на монастирському кладовищі

АРХИМАНДРИТИ

Авсентій, * 1774 р., + 01 квітня 1844 р.

Ієронім Блонський, + 29 серпня 1798 р.

Киприян Островський, * 1754 р., + 19 грудня 1812 р.

Читати далі: Постаті в християнстві

Неділя, 12 червня 2016, 23:00

На відміну від польського президента, керівники української держави до скаутів, у будь-якій їхній формі, прихильності не мають. Хоча, якби в Україні було півмільйона пластунів, це була б інша країна, переконаний пластун із понад 70-літнім стажем, відомий економіст, колишній радник українських президентів та прем’єр-міністрів Богдан Гаврилишин. Почесний голова Опікунської ради «Пласту» Богдан Гаврилишин шкодує, що питання виховання молоді не зацікавило жодного українського керівника, бо, за словами досвідченого пластуна, думати про інших – це не лише моральний обов’язок, але і «величезне задоволення». А почали ми розмову з того, що «Пласт» дав особисто йому, професорові Богданові Гаврилишину, який більшу частину життя прожив за кордоном.

Читати далі: Якби Україна мала півмільйона пластунів, за її майбутнє можна було б не турбуватися – Богдан Гаврилишин

П'ятниця, 23 жовтня 2015, 15:17

Установив св. Сповідь наш Божественний Спаситель у найрадісніший день свого воскресіння. Як Ісус Христос воскрес із мертвих, то ще таки цього самого дня прийшов між своїх апостолів, що були зібрані в однім домі, «дихнув на них і сказав їм: Прийміть Святого Духа; кому відпустите гріхи, відпустяться їм, а кому задержите, задержаться» (Ів. 20:22). Ісус Христос знав, що люди будуть робити тяжкі гріхи та що та ті гріхи мусять іти до пекла. Щоб урятувати їх від цієї вічної кари, Він установив сповідь, оцю св. Тайну Покаяння, що очищає душу грішника навіть від найтяжчих провин, звільняє його від вічної кари та робить його Божою дитиною, гідною вічного щастя в небі. На основі Христової установи, апостоли та їхні наступники-єпископи з своїми помічниками-священиками одержали право і силу відпускати людям гріхи, а люди таку ласку, що можуть приступати до сповіді і цією св. Тайною Покаяння очищувати свої душі від усіх своїх гріхів. Апостоли, єпископи і священики не могли самі запровадити сповіді, бо не могли дати собі Божої сили прощення гріхів. Зробив це сам Божий Син, що, в своїй великій любові до нас, хотів рятувати наші грішні душі і, як всемогутній Бог, міг дати церковній старшині дати силу прощати гріхи.

Читати далі: Сповідь установив Христос