Тарасова мати: невідома доля
Четвер, 09 березня 2017, 21:36
Увесь “рід” Тарасової матері – моринецькі Бойки – складався з самих піших “халупників” та “найманців”. Коли батько Тарасів не потрапив іще до цієї найубогішої верстви невільників, то завдячував це своєму розумові, великій працьовитості та життєвій спритності: був письменний і , як кажуть селяни, “з бувальців”.
Про матір Тараса Шевченка ми знаємо досить мало. А якою ж була вона жінка, яка народила генія України? Спробуємо відповісти на це питання.
Add a commentБлаженніший Любомир: «Майбутність України – у серцях людей»
Субота, 04 березня 2017, 21:42
26 лютого колишньому предстоятелю Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішому Любомиру виповнилося 84 роки. Напередодні «людина з янголом на плечі», як про нього говорять, дав інтерв'ю «ФАКТАМ»
Про цю мудру, щиру, добру, авторитетну людину кажуть, що він ніколи не йшов супроти власної совісті, що його вплив на українське суспільство важко переоцінити, що він мислить категоріями вічності й завжди проповідує любов. Ми спілкувалися в його резиденції в селі Княжичі під Києвом. Повірте на слово — Блаженніший насправді освітлює все навколо.
Add a commentЧитати далі: Блаженніший Любомир: «Майбутність України – у серцях людей»
«Богдан Гаврилишин. Канадієць за паспортом, українець в душі»
Четвер, 02 березня 2017, 21:55
«Проживши три чверті свого життя поза межами України, я завжди і всюди представлявся: «Богдан Гаврилишин, українець».
Простий хлопець із західноукраїнського села завдяки своєму таланту, наполегливості та при Божій підтримці став відомим на увесь світ, одним з найвпливовіших українців у світі! Це реальна історія – приклад для молоді, як іти тільки вперед, падаючи, підніматись, мріяти і досягати своєї мети.
Add a commentЧитати далі: «Богдан Гаврилишин. Канадієць за паспортом, українець в душі»
«Великого бажайте»
Середа, 01 березня 2017, 21:41
Ми, християни, увійшли в час Великого посту, який нас духовно вестиме аж світлого празника Воскресіння Христового, який ми будемо відзначати 16 квітня. Інша назва цього періоду в літургійному році – це Чотиридесятниця, що бере свій початок від євангельської розповіді про сорокаденне перебування Ісуса Христа в пустині. Для всіх християн він є часом особливих роздумів над духовним життям, часом іспиту сумління над своїм християнським життям, часом більш інтенсивної молитви і духовних подвигів. І чи не найкращим висловом чи, краще сказати, програмою, дороговказом для кожного християнина на піст є слова нашого Патріарха Йосифа Сліпого «Великого бажайте!».
Приписи щодо посту в УГКЦ
Понеділок, 27 лютого 2017, 20:46
Кан. 115 КПП (кан. 882 ККСЦ)
1. Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, – це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.
2. Усі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року: Великий піст і Страсний тиждень; Петрівка – від понеділка після Неділі всіх святих до навечір’я празника Святих Верховних апостолів Петра і Павла (включно); Успенський піст, або Спасівка, – від свята Перенесення Чесного і Животворного Хреста та Макавейських мучеників, Саломеї, їх матері, і старця Елеазара, до навечір’я Успіння Пресвятої Богородиці (включно); Різдвяний піст, або Пилипівка, – від дня після свята Апостола Пилипа до навечір’я Різдва Христового:
Add a commentБільше статей...
Сторінка 10 з 69
