Субота, 17 січня 2009, 12:38

У цьому році Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) відзначатиме двадцятиріччя легалізації своєї діяльності на українських землях. Нагадаю, що в 1946 році за вказівкою Сталіна у Львові був проведений так званий «об'єднавчий» собор, який ухвалив рішення про приєднання УГКЦ до Московського патріархату. Одразу ж було заарештовано й репресовано 10 єпископів, 1400 священників, 800 монахів і монахинь, що належали до цієї Церкви. Відтак одна із традиційних українських християнських церков стала «катакомбною». Свою місійну діяльність УГКЦ здійснювала нелегально, перебуваючи у підпіллі. Лише в час національного відродження, тобто в середині 80-х років минулого сторіччя УКГЦ легалізувалася й впродовж останніх двадцяти років діє в Україні відкрито й публічно.

Без сумніву, що з нагоди цієї сумної ювілейної дати УГКЦ в Україні й світі проведе чимало заходів, які розкажуть про одну із страшних трагедій, яку пережила Церква і український народ, перебуваючи під владою Москви і окупаційного комуністичного режиму.

Не стоятиме осторонь цієї дати влада і громадськість. Ще в минулому році Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська обласні ради звернулися до Президента України, Верховної Ради з проханням ініціювати на загальнодержавному рівні процес встановлення історичної справедливості щодо УГКЦ та визнати за нею статус репресованої церкви.

Add a comment

Читати далі: Патріархат для нації

Понеділок, 05 січня 2009, 20:13

Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір'я Різдва - день чування, молитви й посту. Святвечір має не тільки глибокі змістом церковні відправи, але передусім він багатий у нашому народі на cповнені символіки обряди і звичаї, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів, розповідає Юлія КОЦАН.

«Час нашого спасення вже настав.
Готуйся, вертепе, бо Діва надходить, щоб родити»
(Стихира вечірні надвечір'я)

Add a comment

Читати далі: Традиції надвечір’я Христового Різдва

Понеділок, 05 січня 2009, 13:22

7 січня 2009 року

Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

• Коротка історія свята
• Про ікону празника
• Тропар та кондак
• Празничний Апостол
• Євангеліє
• Проповідь

Коротка історія

Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого празника Христового Різдва. У той час був тільки празник Богоявлення, яке святкували 6 січня. Цей празник поєднував у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово "Епіфанія" чи "Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження.

Про давню злуку цих двох празників і їхнє святкування в один день свідчить тотожний уклад у нашому богослуженні. Схема богослужби цих празників одна й та сама. Обидва мають навечір'я з постом, Літургію святого Василія Великого з вечірнею у навечір'я, царські часи, велике повечер'я зі співом "З нами Бог", на Літургії "Єлици" і т. п. Різниця в їхньому богослуженні полягає тільки у змісті богослужби.

Add a comment

Читати далі: Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Понеділок, 05 січня 2009, 13:13

Напередодні християнства 

Збігає друге тисячоліття від народження Ісуса - засновника світової релігії - християнства, яка стала основою західної цивілізації.  Християнство стало завершенням духовного повороту, здійсненого в першому тисячолітті до нашої ери - в період, який вчені називають  осьовим часом   Сватової історії людства. До цього часу панували магічні релігії,  Бога шукали поза людиною, а світогляд формувався міфами.  Світ  був  простий  i зрозумілий, всім заправляли численні боги, які вимагали послуху, проте,  умилостививши їх,  можна було скористатися  їхньою силою. Проблеми ж людини - як особистості,  як духовної істоти - не існувало.

В осьовий  час  майже  одночасно  у всіх високорозвинених цивілізаціях з'явилися вчення, які прагнули збагнути суть людини i суть Бога.  Авторів нових вчень - Лао-Цзи, Конфуція, Будду, Зороастра, Платона, іудейських пророків i, нарешті, Ісуса з  Назарету  нині називають Учителями людства.  Завдяки їм з'явився новий тип людини  i  сформувався  той  світогляд,  який домінує й досі. Людина усвідомила сама себе, свої можливості i свої межі.  Перед нею відкрилась безодня безконечного світу  i безодня власної душі.

Add a comment

Читати далі: Поворот від магнетизму до духовних релігій