Спільнота

Середа, 25 березня 2009, 20:45

«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи... І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив.

Часи змінюються, інколи залишаєшся майже один. У мене таке було. Але все одно вірю, що чиню правильно. Не будемо говорити високі слова про ідею, відповідальність тощо. Ти вирішив, що так, а не інакше потрібно діяти. Віриш у свою дорогу? Іди й не звертай!...

Add a comment

Читати далі: Вічна пам‘ять і слава українському патріоту В‘ячеславу Чорноволу

П'ятниця, 20 березня 2009, 23:38

Ющенко: Пора остаточно розвіяти брехливі міфи про нібито зраду Івана Мазепи

У рамках святкування 370-річчя з дня народження Івана Мазепи Президент України Віктор Ющенко на Київщині, у селі Мазепинці Білоцерківського району взяв участь у молебні, який провів Патріарх Української Православної церкви Філарет, і поклав квіти до пам'ятника українському гетьману.

"Сьогодні вшановуємо будівельника держави, мудрого політика, дипломата і полководця, талановитого поета, покровителя освіти і мистецтв, захисника нашої віри", - сказав Ющенко, додавши, що мова йде також про відновлення справедливості та правди про цього видатного діяча.

Читати далі: Ющенко закликав відновити справедливість і правду про Мазепу

Понеділок, 16 березня 2009, 13:36

Одного разу побожний чоловік, який щонеділі бере участь у Службі Божій, з непідробним обуренням розповідав мені про те, що парох сказав неприпустиму річ: Ви тепер одержуєте більші зарплати і пенсії, але це ніяк не позначилося на церковній касі». Щоправда, священик не роз'яснив при цьому суті закону про десятину, якого дотримуються християни усіх Церков. Не сказав, чому християнин має обов'язок 10% від свого прибутку жертвувати на храм Божий. Дивно, але навіть активісти при церквах, не кажучи вже про інших мирян, просто не знають про існування такого закону. Чимало людей переконані, що вони кладуть у скарбничку гроші для отця та на потреби храму, тобто сприймають пожертву виключно з матеріальної точки зору.

Читати далі: ЗАКОН ПРО ДЕСЯТИНУ

Понеділок, 09 березня 2009, 12:43

Як кожен свідомий українець, я тоді ще юнаком - закінчив середню художню школу ім.. Тараса Шевченка, перед поїздкою у «далекі краї» на навчання до Академії мистецтв в Ленінград (Санкт-Петербург)\, вчинив вірно: я поїхав у Канів на Чернечу гору до Тараса Шевченка. І там, нищечком, у хустину взяв дещицю землі...

Тоді, юнаком, я ще не уявляв, яку ДОЛЮ мені уготовано життям, щоб там, вже студентом Академії, увійти в Комітет проведення Вечорів Тараса Шевченка при меморіальній мансарді-майстерні Т.Г. Шевченка. І обставини мої були - виключними - це було КОЛО ленінградських Шевченкознавців: П.В. Жур, Марія Комісарова, Микола Браун та інші. І тоді мені прийшла ДУМКА - не спати уніч з 9 на 10 березня - читати «Кобзар», «Літопис життя та творчості Т.Г. Шевченка». І до тих «Тарасових Ночей» спершу одиниці студентів-українців, а потім і мешканців міста над Невою, а в подальшому (отих лихих років 60-70-тих, коли і до пам‘ятника Шевченка, саме 22 травня, не ходи, бо будеш підданий навіть арешту) приїздили і з Києва, і зі Львову, Таллінну. І навіть на одній з тих «Ночей» був присутній праправнук Шафарика (Прага).

Add a comment

Читати далі: «Тарасові Ночі» у спогадах Володимира Кальненка