Головна

Митецька сторінка

«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІ

Вівторок, 12 серпня 2014, 11:43

На черзі маємо третю із обраних культур – арабо-мусульманську. Акцент поставлено на феномені сміху та гумору, іронії та сарказму, а якщо точніше – як саме вони взаємодіють із мусульманськими релігійними уявленнями. Заглибитись у дану проблематику можна через Старий Завіт, Коран та деякі приклади художньої літератури. У арабо-мусульманській культурі образ Бога, що сміється, дещо відрізняється від радісного Ісуса у християнстві, а саме поняття гумору трактується теж інакше. В чому полягає така принципова різниця у двох авраамічних релігіях буде краще зрозуміло після ознайомлення з матеріалом. Отож, приємного вам прочитання та мудрих висновків! Add a comment

Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІ

 

«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина Х

Понеділок, 11 серпня 2014, 11:33

Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.

2.2.2. Можливе вирішення проблеми у Біблії, Апокрифі від Юди та аскетичному трактуванні

Вартує уваги і той факт, що про сміх Христа є згадка у неканонічній християнській традиції – в «Євангелії від Юди». Дане джерело не є таким, щоб на нього посилатись, бо Христос згідно тексту Юди є дещо іншим, порівняно з канонічною християнською традицією (як говорить Святе Письмо).

Розглядаючи питання апокрифу, побачимо, що даний текст має багато натяків на гностицизм, через що декотрі дослідники трактують «Євангеліє від Юди» як відверто антихристиянський твір (адже гностична течія засуджується  Церквою).

Add a comment

Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина Х

 

«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІХ

Неділя, 10 серпня 2014, 11:25

Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.

2.2.1. Варіативність позицій стосовно сміху/не-сміху Христа

Один з варіантів тлумачення сміху – сміх як спосіб звільнення від несвободи. У Богочоловіка Христа не було «зайвої» енергії, котра би мала бути звільнена. Саме тому, Христос не міг сміятись, - вважає С. Аверінцев. Сміх на його думку є подією динамічною – одночасним рухом розуму і нервових мускулів. Він говорить про сміх як неймовірної сили динаміку, наводячи за приклад метафору «вибух сміху»[1]. С. Аверінцев пояснює сміх як феномен, для творення котрого потрібні духовний та фізичний аспекти єства. Тому сміх є переходом, котрий веде до звільнення.

Add a comment

Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІХ

   

«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ

Субота, 09 серпня 2014, 11:15

На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!

Add a comment

Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ

 

«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ

П'ятниця, 08 серпня 2014, 11:12

Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.

2.1.3 Смерть і життя – їхня співвідносність у гуморі

Поряд з уявленнями про симпозіум як місце святкування, піднесення та відновлення духу, є також сприйняття симпозіумів у їхньому трагізмі, з його натяками на смерть. Тож далі ми розглянемо трагізм та інфантильність сміху через призму симпозіумних святкувань. Вони були пов’язані зі смертю: саме на симпозіумах сміх проявляв властивості фармакону – сміх може вбивати. Він набирає гранично допустимих норм, бо симпозіуми дають йому таку можливість.

Add a comment

Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ

   

Сторінка 3 з 86

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/