Головна

Кипріян Стецький – єпископ Луцько-Острозький

Сьогодні, 5 січня вшановується пам’ять єпископа Української Греко-Католицької Церкви - Кипріяна Стецького. Він народився 6 червня 1734 року в місті Овруч Житомирської області. Виріс та виховувався в римо-католицькій сім'ї та був сином столяра Франциска. Його старший брат Станіслав був парохом Київської катедри. Через деякий час, Стецький змінив свій обряд і увійшов до Литовської провінції ЧСВВ, де певний час виконував обов’язки прокуратора монастиря.

12 травня 1777 року Кипріяна Стецького номінували на єпископа. Однак, він не мав богословської освіти і ніколи не прагнув йти до єпископства. Тож цей факт, не сподобався польському королю Станіславу Августу, котрий заборонив його висвячувати. Та після перемовин Кипріяна з королем, запевнивши його у своїй вірності, все ж таки отримав згоду на висвячення.

Враховуючи те, що одна частина єпархії єпископа Стецького знаходилася на території Польщі, а інша на території Австрії, то він повинен був отримати право на єпископство, і з австрійської сторони. В 1778 році згідно декрету австрійської королеви Марії Терези, Кипріяну Стецькому було дозволено здійснювати єпископську владу та користуватися частиною австрійського доходу.

Після сходження на престіл, єпископ Кипріян розпочинає будівництво своєї резиденції у місті Рожище та починає опікуватися душпастирством. Ця резиденція перебувала у власності Луцьких єпископів до 1828 року, аж доки Росія не скасувала цю єпархію.

У 1778 році владика Кипріян отримав великий привілей - випросив в папській столиці повний відпуст для цілої Луцької єпархії в день почитання святого Йосафата Кунцевича (16 вересня). Відпуст поширювався на всі парафії єпископа та був продовжений на цілих 10 днів. Завдяки його протекції в Рожищі за два роки було завершено будівництво Михайлівської церкви. Однак, цей храм не зберігся до наших часів, оскільки був знищений в роки Першої світової війни. Також, луцький єпископ Кипріян Стецький, єпархія якого простягалася на північне Поділля, прагнув приєднати до складу своєї єпархії ще 10 деканатів Кам’янця-Подільського. А сам натомість, пропонував віддати 10 луцьких деканатів іншому єпископу. Однак, папський нунцій не дозволив йому цього зробити.

Єпископ Кипріян намагався видавати релігійні книги. З його згоди в Почаєві було видано переклади книг для старообрядців -  «Повчання на цілий тиждень», «Людина Божого Слова». А на початку 1784 року він був відзначений польським королем орденом святого Станіслава. Також, єпископ Кипріян Стецький мав право давати диспензу, тобто дозволяти священникам після смерті дружини, вдруге одружуватися на іншій жінці.

2 січня1783 року зі згоди Апостольської столиці владика Кипріян Стецький обрав Михайла Стадницького, як свого коад'ютора.

Не зважаючи на те, що єпископ Кипріян дбав про монахів та єпархію, духовенство все рівно часто бунтувалося проти нього. Серед них панували незадовільні настрої, яким передували різні причини. А саме те, що єпископ самовільно, без дозволу цивільної влади накладав податки, надавав монахам тілесні покарання, затримував пенсії духовним особам. В результаті, священники та церковне братство писали на нього різні скарги.  В 1785 році за рішенням Апостольського нунція за єпископом Кипріяном здійснювався нагляд з боку митрополита через недотримання церковних прав.

Помер єпископ Кипріян Стецький 5 січня 1787 року у своїй резиденції.

Ольга Мельникович, спеціально для «Оранти»

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/