Головна

Що для нас означає Вознесіння Господнє?

the_ascension_by_benjamin_west

Як свідчить Святе Письмо, упродовж 40 днів після свого воскресіння Господь Ісус являвся своїм учням, а на сороковий день вознісся на небо з Оливної гори просто у них на очах (Діян 1, 9-11). Він пішов на небо з того ж самого місця, де розпочиналося Його відкупительне страждання.

У світі існує чимало сект, у тому числі езотеричного спрямування, груп «таємних знань» тощо. Марнотні уми часто схильні до покрову таємничості. Тоді як суть справжньої Тайни – в тому, що її не потрібно приховувати, бо від її повного викладення вона все одно не перестає бути таємницею. Те, що можна знати про Вознесіння Господнє, не потребує від християн проходити якісь ритуали, обряди втаємничення, не має ступенів посвячення. Вся таємниця Вознесіння, як вона була показана апостолам, викладена у кількох коротких реченнях Діянь. Воскреслий Господь був з учнями, говорив з ними, потім знявся угору, і хмара Його сховала від людських поглядів. Усе. Він повернувся до Дому Отця, залишивши своїм послідовникам не тільки обітницю «іду напоготовити вам місце», а й конкретну ілюстрацію, що смерть не є кінцем усього, а в небо можна просто знятися.

Первісна Церква відзначала це свято разом із Зісланням Святого Духа. Історія літургії знає це свято починаючи з IV століття. Підтверджує це св. Августин (†430), пишучи: «Сьогоднішній день святкують по цілому світу». Збереглися дві проповіді св. Льва Великого, Папи (†461), присвячені Вознесінню. «Після блаженного воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, якого міць Божа поставила наново третього дня, як розвалений храм, сьогодні, наймиліші, минає сороковий день, призначений найсвятішим провидінням для повчання нам, аби виглядом воскреслого тіла зміцнилася віра наша… Воістину велика й невимовна була причина щастя Апостолів, коли бачили вони, як на очах натовпу вступала людська природа понад усі творіння небесні, навіть понад сонми архангелів підносячись і доходячи до границь Божества – бо то Син Божий із нею заручився. Тому возвеличення Христа є водночас нашим возвеличенням: що походить від Голови, стосуються також і тіла. Сьогодні бо ми не тільки зміцнені посіданням неба, але й вознеслися завдяки благодаті Христа вище від того, що втратили через заздрість сатани».

Вознесіння є днем коронування Христа царем, тріумфом, який приготував Бог Отець для свого Сина. Цей день є також обітницею повернення Спасителя на землю, згідно зі словами ангелів.

На місці Вознесіння було у IV ст. зведено ротонду і монастир поруч, а згодом хрестоносці поставили храм. Не минуло й століття, як його перетворили на мечеть. Донині ця святиня перебуває в руках мусульман, і лише в день свята Вознесіння Господнього, раз на рік, католики можуть там правити св. Месу. Згідно з розпорядженням конференції єпископів України, римо-католики протягом попередніх років відзначали свято Вознесіння не строго на 40-й день (четвер), а найближчої за календарем неділі. Проте у березні 2014 року єпископат РКЦ України постановив повернути святкування Вознесіння на 40-й день після Великодня.

Святкуємо Вознесіння Господнє. Христос повертається до Отця, який «воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе, вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде. І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви, яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх» (Еф 1, 20-23).

Можемо бачити в вознесінні розлуку Воскреслого Вчителя з Апостолами, однак це не так, бо Ісус говорить: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28, 20), одночасно Ісус доручає своїй Церкві місію проповідування Слова Божого і розширення Церкви, долучаючи через проповідь Євангелія і Хрещення до Церкви всі народи (пор. Мт 28, 19). Сам же Христос має повну владу в Церкві є її головою, Він також є Тим, Хто забезпечує існування Церкви в світі аж до кінця світу (пор. Мт 16, 18).

З іншого боку Вознесіння Христа є гарантією приходу «іншого Утіштителя» -- Святого Духа. Ще перед своєю смертю на хресті Христос говорив учням про Його зішестя: «Ліпше для вас, щоб я відійшов, бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде, якщо ж відійду, - пришлю його до вас» (Йн 16, 7).

Дух Святий поєднує серця віруючих в один живий духовний організм Церкви. Він оживляє її і освячує, робить її угодною Богові. Отже Вознесіння Христа є одною з заключних ланок в Божому задумі спасіння, який крок за кроком Христос – Син Божий послушний волі Отця здійснив своїм життям.

Джерело:  http://credo.pro

 

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/