Головна

Не забирайте у дітей надію: життєві настанови відомого італійського педагога Франко Нембріні

ArticleIМи, безперечно, любимо наших дітей. Але ми забули, як саме ми маємо їх любити. Що ми вкладаємо у слова «я люблю тебе», коли звертаємось до наших дітей? Чи точно ми їх приймаємо такими, якими вони є, без очікування вищих оцінок в атестаті та кращих досягнень?

І як має виглядати сучасне виховання нового покоління? Своїм неординарним поглядом на справу педагога поділився відомий філософ освіти, вчитель та директор школи «Ла Трачча» - Франко Нембріні у рамках ІІІ Всеукраїнського конгресу вчителів предметів духовно-морального спрямування.

Передумовою розвитку духовної освіти в Італії стала угода між Церквою та державою після Другої світової війни. Тоді служителі отримали відкритий доступ до шкіл та могли повноцінно реалізувати не лише духовну освіту, а й євангелізацію. Згодом представники Церкви дивувались, чому ця стратегія провалилась. На момент 1985 року 25% шкіл були засновані релігійними організаціями. Натомість зараз ця частка складає лише 3%. За словами Франко Нембріні, проблема ховалась у розумінні суті освіти, тому що дитині не можна просто передати набір правил. Та й ми самі нерідко плутаємось у тому, чого саме хотіли б навчити.

Школа «Ла Трачча»  з’явилась на світ у маленькому місті Кальчинате (Бергамо), що в Італії, з 4-5 тисячами мешканців. Пізніше вона стала відомою далеко за межами Італії, запропонувавши оптимальну комбінацію християнського виховання та якісної освіти з міцним фундаментом любові до дитини. Хоча школа і вважається католицькою, ви не знайдете там каплиці – Франко відповідає, що християнство є у кожному предметі та кожній дії вчителя.

Сам відомий педагог народився 4-м сином серед 10 дітей. Він любить згадувати, що напевно тому його батькам було легко їх добре виховувати – вони не могли «залізати у голову кожного», на це не вистачало часу. Натомість діти росли в атмосфері справжньої любові та свободи розвитку. І завжди хотіли орієнтуватись на свого батька. Попри хворобу голови сім’ї та постійний підробіток, Франко зміг вивчитись на педагога після восьми років підготовки до іспитів. Зараз викладач італійської мови та історії, директор, вже сам має трьох синів, двоє з яких обрали шлях духовного служіння.

Пропонуємо почути та прочитати основні тези з виступу майстра. Детальніше ознайомитись з його філософією освіти та розуміння виховання можна у книзі «Від батька до сина», яка доступна у продажі російською мовою.

Де є катехеза, а де є культурне знання – тут сам Отець Небесний не зможе розрізнити. Тому ми рідко проводимо межу. Християнське виховання не відбувається у каплиці, воно всюди – у математиці та фізиці, у літературі та спілкуванні з вчителями.

Нерідко діти питають нас: «Чому я маю бути добрим та чесним?» Найгіршою відповіддю стане те, що так сказав батько або так написано у Біблії. Відповіддю стане та радість, якою наповнений батько, тому що він розуміє, що певні правила дарують нам насолоду свободою.

Треба дивитись не на синів чи учнів, а на батьків та викладачів. Ми не живемо в епоху поганих дітей, навпаки, вони є найкращими. Як ніколи вони зараз прагнуть знайти сенс, але заплутались і страждають від бажання стати великими.

Дорослі свідчать про те, що своє життя вони присвячують добру. Але не забувайте пояснювати, що ж саме є добром.

Будь-яке насилля неможливе у рамках виховання. Наприклад, ваша дитина сидить у калюжі, хоча поруч є чисте море. Ви вказуєте їй на нього, кличете приєднатись. Але треба мати велику сміливість, щоб покинути свою калюжу та подолати відстань до моря. Зробити цей крок ви нікого не змусите – залишається тільки щоденно вказувати на море та кликати за собою.

Виховання – це безнадійна спроба змінити мізки дитини. Але справжнє виховання – це милосердя, форма пробачення.

Уявіть, що доросла голова наповнена добром, яке ми хочемо перелити у дитячу голову. Але голова дитини не є порожньою – там вже є певні задуми, уявлення, хибні речі. І їй треба допомогти звільнитись для того доброго, що ви хочете передати.

Діти ніколи не пробачать нам втрату надії, відчуття дороги, на яку вказують батьки. Я часто бачив, як діти самі стають батьками для дорослих і тягнуть їх на своїй спині. Навіть тоді для них важливо не втрачати орієнтирів та знати, куди вони йдуть.

Ми не маємо каплиці у католицькій школі, тому що тут релігія є самою культурою навчання. Дитина не стане віруючою, якщо змушувати її читати молитви. Католицькою у нас є сама математика. Взимку ми роздивляємось сніжинки з дітьми та дивуємось, хто, як не Творець, міг зробити їх такими? Вчитель має захоплюватись своїм предметом та суттю усього, що створив Бог. Коли ми щось читаємо чи вчимо – все це пронизане Богом.

Викладання – це спосіб введення у реальність. Цьому мене навчив мій вчитель, отець Джусанні. Я навчився довіряти, що серце кожної дитини є добрим.

Коли я наймаю нового вчителя, то маю три критерії. По-перше, він мусить мати величезну любов до життя, до себе, прагнути вчитись. Лише той педагог надихає дитину, який сам не припиняє розвиватись. По-друге, він мусить любити дітей. Але не таких, якими вони колись стануть, а приймати їх зараз, з усіма недоліками. І, по-третє, вчитель має захоплюватись своїм предметом. Релігійна людина має передати своє захоплення усім навколо, тоді це відчують і діти.

Нотувала Тетяна КАЛЕНИЧЕНКО

http://risu.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/