Головна

Війна на Святоюрській горі. Шість міфів

Все менше залишається часу до святкування ювілейного, 150 року від дня народження великого українця, митрополита Андрея, графа Шептицького, а у Львові тим часом все більшає спекуляцій на цю тему. Для того, щоб розвіяти міфи і дати відповідь на спірні питання, Гал-інфо звернулося до головного архітектора Львова Юліана Чаплінського.

Отож, насамперед слід сказати, що в процесі підготовки проекту реконструкції площі біля собору Св. Юра було зібрано та проаналізовано велику кількість інформації, аж від часу початку будівництва Святоюрського комплексу.

За словами Юліана Чаплінського, Святоюрська гора була цілісним архітектурно-ландшафтним комплексом. При цьому на старих фото видно, що ландшафтний образ постійно мінявся, але він мав переважно характер низької рослинності, щоб не відволікати від ансамблю комплексу Св. Юра, який тут домінував.

Разом із головним архітектором Львова переглядаємо тепершнє історико-містобудівне обґрунтування, у якому чітко видно, що раніше Святоюрський комплекс виглядав радикально інше, і був, як ми вже сказали, цілісним.

Міф 1. Нас виключать з ЮНЕСКО!

Останнім часом все частіше спекулюють на тому, що у випадку реконструкції скверу Львів виключать із зони ЮНЕСКО. У Львівській міській раді зберігається документ із закріпленими межами території, яка є частиною Святоюрського комплексу та є пам’яткою.

«Цей документ засвідчує, що межі пам’ятки йдуть по стіні Святоюрського комплексу і сквер у межі пам’ятки не входить. Люди спекулюють на тому, що нас виключать із зони ЮНЕСКО. Нічого подібного, адже це є копія документа, який лежить у штаб-квартирі ЮНЕСКО і який був створений у 2013 році», - розповів Юліан Чаплінський.

За словами архітектора, графічні матеріали показують, що найкраще сприйняття Св. Юра - з вул. Устияновича.

Шляхом досліджень було встановлено, що Святоюрський комплекс із видових точок сприймається погано. Також експерти виділили дисгармонійні елементи – таким вважається цирк і корпус Політехніки.

Головний архітектор Львова продемонстрував Гал-інфо видові знімки: «Це аналіз основних видових точок з навколишніх вулиць, видно, що Святоюрський комплекст просто не сприймається, його просто не існує».

Міф 2. Пам’ятник можна поставити в митрополичих садах

Противники встановлення пам’ятника та реконструкції площі часто говорять про те, що пам’ятник Митрополиту Шептицькому можна було просто встановити у митрополичих садах.

Головний архітектор Львова показав Гал-інфо висновки експертів, які висловили застереження щодо встановлення пам’ятника на подвір’ї собору св. Юра, адже це порушить первинну гармонійність комплексу.

«У нас є схема, де теоретично можна розмітити пам’ятник Шептицькому. Експерти категорично проти його встановлення в митрополичих садах, бо це територія пам’ятки ЮНЕСКО. Пам’ятник має бути частинкою Святоюрського комплексу і не завдавати шкоди вигляду комплексу», - сказав Юліан Чаплінський.

Міф 3. Дорогу можна не переносити

«Стосовно перенесення дороги, то ще 2010 року був розроблений проект, який виграв конкурс. Коли посилаються на те, що там ще хтось виграв конкурс, то той проект теж переносив дорогу через сквер. Практично, це було умовою конкурсу - створити цілісний комплекс, площу, але до цього року ніхто про це не говорив. Як тільки настала річниця від дня народження митрополита Шептицького, всі згадали про дерева. І тут ми дуже довго ламали собі голову. На сьогодні ця дорога є оптимізована. Нам дорікають, що ми звузили шлях, але ми його не звузили, а розділили на напрямки. У нас з’явився з’їзд на вул. Озаркевича. Таким чином лівий ряд з вул. Шептицьких повертатиме на вул. Озаркевича, а правий ряд їде на вул. Устияновича. Так на сьогодні машини і їдуть, адже ніхто на тому крутому повороті нікого не обганяє. Окрім того, вул. Листопадового чину також розділяється на дві смуги. Транспортну систему у такий спосіб покращили. Вулиця стає дуже доступною для пішоходів», - сказав Юліан Чаплінський.

Міф 4. Дерева Рерінґа

Противники реконструкції площі стверджують, що сквер на площі Св. Юра є проектованим Арнольдом Рерінґом наприкінці XIX ст., однак достовірної інформації про те, що саме він був автором цієї ландшафтної композиції нема.

Головний архітектор міста звернув увагу на певну маніпуляцію кількістю дерев, які підлягають зрізанню.

«Кажуть про те, що ми будемо зрізати 47 дерев. Однак у самому сквері є одна кількість дерев. На схилах під стінами собору Св. Юра є також дерева. Це хворі каштани, на які ще з 2010 року є акти про зрізання. Може, якщо порахувати із цими хворими каштанами, то там буде близько 40 дерев, але в самому сквері до зрізки підлягає тільки 19 дерев. Нині міський голова Андрій Садовий дав вказівку знайти спеціалістів з пересадки цих дерев. Начебто десь в Городку є така машина, яка зможе невеликі дерева пересадити. Це було б соломонове рішення, хоч воно і потребує додаткових коштів», - розповів Юліан Чаплінський.

Окрім того, головний архітектор Львова вказав на ряд дерев біля корпусів Політехніки, висаджені ще у радянський час і які не є ландшафтною композицією.

«Отож, існує міф, що над цим сквером працював Рерінґ. Документального підтвердження цього факту нема. Це усього лише думка кількох працівників Політехніки. Згідно з висновками реставраторів, цей сквер не є пам’яткою ландшафтної композиції. Повірте, львівські реставратори дуже відповідальні у цьому питанні», - сказав Чаплінський.

Міф 5. Пам’ятник буде в стилі «совка»

Противники змін часто апелюють до того, що хоч яким є проект пам’ятника Митрополиту Шептицькому, а пам`ятник однаково вийде «совєцким». Проектом передбачено встановлення пам’ятника скульптора Андрія Коверка. Митрополит Андрей бачив цей проект пам’ятника і не мав до нього заперечень. Пам'ятник митрополита Андрея Шептицького за цим проектом було встановлено у жовтні 1932 р. у саду греко-католицької Теологічної Академії на вул. Коперника, 38.

За словами Юліана Чаплінського, у дизайн самого пам’ятника все ж внесли певні корективи.

Чаплінський розповів, що сама скульптура митрополита Шептицького - від п’єдесталу до голови - має 3,60 м, такою вона і була в оригінальному виконанні скульптора Андрія Коверка: «Дуже розлогим у проекті був постамент, але сьогодні його зменшили та забрали п’єдестал, на якому розміщувалася скульптура».

«Пам’ятник митрополиту Андрею після змін став меншим і логічнішим. Згідно із планом реконструкції площі, до пам’ятника передбачається основний піший підхід з можливістю під’їзду транспорту, машин (для встановлення сцени), пожежних машина чи швидкої тощо. Ми вислухали дуже багато зауважень і внесли зміни, але коли є люди, які просто вимагають обнулити процес – це неприпустимо. П’ять років витратили, а скільки грошей та зусиль, а тепер обнулити? Я, як архітектор, хочу, щоб у місті реалізовували проекти, які перемогли на конкурсі. Я сам двічі перемагав на конкурсах і потім мене штучно усували від реалізації проектів. І тепер взяти та штучно обнулити – це, повторюю, неприпустимо!», - заявив він.

Міф 6. 30 млн грн на пам’ятник

Часто найбільший шквал емоцій у людей, які не надто цікавились самим проект, викликає сума у 30 млн грн. Здавалося б, обурення є цілком зрозумілим, адже в країні війна. От тільки про те, що виділені Львівською міською радою 30 млн грн не підуть на виготовлення та встановлення пам’ятника Шептицькому, ніхто не говорить.

Юліан Чаплінський пояснив, на що ж саме підуть 30 млн грн., які стали ще одним аспектом спекуляції.

«30 млн грн піде на все, крім самого пам’ятника та постаменту. Виготовлення та встановлення пам’ятника митрополиту Андрею взяла на себе церковна громада. На що ж підуть 30 млн грн? Треба врахувати те, що в проекті реконструкції площі передбачена заміна інженерних мереж, а на повороті вул. Листопадового чину – вул. Устияновича є забитий колектор. Ця сума значною мірою передбачена саме на його ремонт», - сказав він.

Юліан Чаплінський додав: «Те, що ця сума стосується пам’ятника, – це не правда. Було задекларовано спершу 32 млн грн, але за рахунок оптимізації проекту останній кошторис зменшився до 30,5 млн грн. Сюди ж включені нові дерева, насадження, свіже замощення, питтєві фонтанчики тощо. Для мам і діток буде обладнано дуже цікавий дитячий майданчик, лавочки… Варто пам’ятати, що не міська рада визначила цю суму, її погодили депутати, а це законні народні обранці, тому так вирішив народ! Нині ж стаєш в центрі цього простору і не розумієш, де сквер? Ми довго думали, бути цьому чи ні, але вирішили – так, це не подобається 2 тис. людей, але 20 тис. це сподобається! Ми формуємо величезний громадський простір, який залишається за стіною церкви. Ми ж не обносимо його парканом, люди будуть його експлуатувати. Окрім того, біля корпусу Політехніки заберуть кілька МАФів, де продають сигарети, пиво, просто під дверима Політехніки! Чи це погано?», - зазначив Чаплінський.

Війна на Святоюрській горі

Поки громадськість б’ється над питання, кому вигідна уся ця скандальна ситуація зі сквером та вирубкою дерев у рік вшанування 150-річного ювілею митрополита Шептицького, існує думка, що це лише війна проектів з реконструкції площі. Руками активістів зацікавлені сторони прагнуть обнулити процес, який вже запущений у дію.

Головний архітектор Львова переконаний, що в цьому випадку йдеться про війну двох кафедр Львівської політехніки.

«Нині особисто я спостерігаю війну двох кафедр: кафедри реставрації та кафедри містобудівельників. Кафедра місто будівельників стверджує, що у сквері є цінна рослинність, а кафедра реставрації каже, що вона такою не є і підтримує історико-містобудівне обґрунтування, яке розробив Микола Гайда», - зазначив Чаплінський.

За його словами, місто повинно було приймати соломонове рішення.

«Була дуже критична вимога - щоб не було транспортного колапсу, мені особисто також було важливо, щоб не зашкодити Святоюрському комплексу. Ми висаджуємо дерева, формуємо парк і розвиваємо його – це покращення, а не погіршення. Містобудівельна рада, яку ми скликали, практично одноголосно підтримала позицію, що сквер потребує санації та ландшафтної реконструкції. Що це означає? Ми відкриємо видові точки з вул. Устияновича з найкращого ракурсу для фото на Святоюрський комплекс. Це означає, що потрібно чистити дерева - вирізати сухостої та хворі рослини, давати новий газон, якого там сьогодні нема, міняти розбиті доріжки. Говорити про органічну структуру скверу неможливо, бо на сьогодні ця структура розплилася, адже там витоптані стежки по діагоналі! Все це я сприймаю як спекуляцію на 19 деревах. У будь-якому разі втручання у вже сформоване середовище дає негативне сприйняття, але пройде час, і люди звикнуть. Стоїть же у Львові пам’ятник Грушевському і Шевченку, але скільки було баталій, скільки списів було зламано?! Та все ж тепер це громадські місця, невід’ємні складові громадського простору», - переконаний Юліан Чаплінський.

Він заявив, що відповідальність за те, що буде зроблено несуть забудовник та автор проекту: «На їхній відповідальності, чи сподобається все це львів’янам. І я не маю підстав недовіряти транспортній комісії, Містобудівельній раді і Мінкульту, які цей проект погодили».

Архітектор Львова наголосив, що дійсно громадські простори і дерева в Європі дуже цінуються, але питання у тому чи їх просто зрізають чи надають альтернативу.

«Ми пропонуємо засадити там удвічі більшу площу зелених насаджень, таким чином покращивши екологію. Ми усвідомлюємо, що люди можуть бути незадоволені, але вже через рік вони із задоволенням експлуатуватимуть цей сквер, і їхні діти бавитимуться на новенькому дитячому майданчику. Цей гордіїв вузол, який зав’язали дві конкурентні сили, просто мусить бути розв’язаний!», - заявив Юліан Чаплінський.

На запитання Гал-інфо, чому ж навколо цього проекту виникло стільки маніпуляцій, Юліан Чаплінський сказав: «Суспільство після Майдану інше. Люди, які учора не мали впливу, тепер є значимими».

За словами Юліана Чаплінського, через постійні суперечки до 29 липня проект повністю реалізувати тепер неможливо.

«Дорогу зробити до 29 липня - неможливо. Наша ціль сьогодні – зробити площу та поставити пам’ятник митрополиту Андрею, щоб там могли зібратися люди та вшанувати його 150-річчя. Потім цю ділянку можна загородити сіткою і продовжувати роботу з реконструкції площі», - сказав Чаплінський.

Він переконаний, що реконструкція триватиме не надто довго, а дорожнє питання вирішать за два місяці.

«Ми б вклалися в терміни, але саме через протести тепер відстаємо від графіків виконання робіт. Ми організували круглий стіл, різні обговорення, а сторона, яка ініціювала цей процес, заявила вимогу обнулити проект. Як так? Є ж визначений переможець. Але ж так будь-хто може прийти і обнулити процес? Це нонсенс, до того ж місто вже витратило гроші. На сесію Львівської міської ради принесли 18 тис. підписів за проект і 2 тис. - проти. Як місто має себе вести? Різниця є? У нас же демократія, але ми ж не будемо проводити референдуми з приводу кожного пам’ятника у Львові», - сказав головний архітектор Львова.

Джерело: http://galinfo.com.ua

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/