Вівторок, 29 квітня 2014, 23:50

Вирішив один чоловік побудувати дім. Спершу він викопав глибоку яму під фундамент. У нечасті хвилини відпочинку видно було йому тільки хмари в небі і ноги людей, які ішли зовсім поряд.

Коли фундамент був готовий, чоловік почав зводити стіни першого поверху. Тепер він стояв на землі, а під час відпочинку, міг дивитися в будь-який бік. Та й видно було йому  відти набагато більше від того, що міг він роздивитися досі.

Що вище виростав дім то далі чоловік міг зазирнути. З другого поверху чоловік міг бачити майже всю вулицю. А з третього сусідню. І коли чоловік вибрався на дах будинку, то побачив ціле селище -  всі будинки, вулиці, провулки. Видно йому стало і те, куди і чому поспішають вулицям люди.

Так само міняється уявлення про світ, що оточує нас. У немовлячому віці помічаємо небагато, а те, що бачимо часом не спроможні правильно оцінити. Дорослішаючи і навчаючись ми здобуваємо дедалі більше знань. Щороку світ, який нас оточує стає більшим і складнішим.

Що вище підносяться вгору стіни нашого то різноманітніше постає перед нами довколишній світ. При погляді з висоти стає незначним те, о нам було видно з першого чи другого поверху. Деталі розпливаються, усе меншає.

З якого поверху дивитеся на життя ви? Чи не занизько сидите, розглядаючи лише дрібниці? І чи не за високо ви вилізли, втрачаючи із поля зору багато речей.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)