Понеділок, 07 квітня 2014, 23:35

Днесь благовіщення радості, свідчення чоловіколюбства Бога, радісна проповідь про спасіння всього світу. Звідки, від кого і кому? – З небес, від Бога, до Діви, обрученої мужу. Хто ця Діва? Хто цей муж? Які їх імена? Діві – Марія, а мужу – Йосиф: обоє з роду Давида. Хто виконавець божественних повелінь і звідки він приходить? Архангел Гавриїл, з висоти посланий для служіння чуду: таїнство найдивовижніше в порівнянні зі всім, достойним дивування, повинен був возвістити служитель Вишнього, злетівши з горніх країв на землю. Що ж саме?

Снисходження Господа, несказанне явище Його промислу щодо нас, виявлення і підтвердження Божественної ради і провидіння, хоча від вічності сокровенного. Але де, коли і для чого? – В Назареті, Галилейському місті, в шостий місяць після того, як зачатий Йоан, щоб цей возвістив про воплочення грядущого Господа. Отож, Гавриїл, злетівши з горніх обителей в краї земні, представ у Назареті і, прийшовши до Діви, коротко об’явив Їй про невимовний промисел Божий. В цьому і полягає таїнство примирення Бога з людьми. Ось і причина справжнього торжества – з’єднання Бога з людьми, обоження прийнятої Ним природи, обновлення нашого образу, переміна становища нашого на краще, возвишення і возходження наше на небеса. Отож все днесь нехай радується, нехай возликує природа! Днесь відкривається небо, і земля невидимо приймає Царя всіх. Назарет, змагаючись з Едемом, в нутро своє приймає Того, Хто насадив Едем; Отець милосердя обручає людську вбогість єдиному і єдинородному Синові Своєму, Гавриїл служить таїнству і взиває до Діви: радуйся! (Лк 1, 28), щоби дочка Адама, що походить з роду Давида, повернула собою ту радість, яку втратила праматір. Днесь Отець слави, змилосердившись над людським родом, милостивим оком взирає на розтлінне в Адамі єство. Днесь Податель милосердя відкриває нам безодню всеблагих щедрот Своїх і виливає на єство наше свою таку пребагату милість, як пребагато є води, що наповнює моря.