Понеділок, 17 лютого 2014, 12:26

Щоб добре і чесно поводитися, не вистачить юридичних норм, для цього потрібні глибокі спонуки. Таке зауваження висловив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 16 лютого 2014 р., коментуючи євангельський уривок, в якому прозвучали частини з нагірної проповіді Христа – першої Його великої проповіді. Цього разу темою було ставлення Ісуса до єврейського закону у світлі Його слів: «Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити».

Святіший Отець вказав на те, що Христос не бажає скасовувати заповіді, які Господь Бог дав через Мойсея, але бажає привести їх до повноти, та додає, що це сповнення вимагає «більшої праведності, справжнішого зберігання». Адже каже учням: «коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне». Щоб пояснити, у чому полягає ця «вища праведність», Ісус, серед іншого, каже: «Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові».

«Цими словами, – зауважив Папа, – Ісус пригадує нам, що також слова можуть вбивати. Тому слід не лише не посягати на життя ближнього, але також не виливати на нього отруту гніву, ранити його наклепами». Христос також пропонує тому, хто бажає йти за ним, «вдосконалення любові», тобто, таку любов, «єдиною міркою якої є не мати міри, виходити за межі будь-якого розрахунку». «Любов до ближнього є настільки фундаментальним наставленням, що Ісус навіть доходить до ствердження, що наші взаємини з Богом не можуть бути щирими, якщо ми не прагнемо миру з ближнім», – зауважив Наступник святого Петра, цитуючи Євангеліє: «Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом».

Святіший Отець підкреслив, що це все вказує на те, що Ісус надає вагу не просто дисциплінарному дотриманню правил і зовнішній поведінці. Він вказує на суть Закону, на намір людини та її серце, «звідки беруть початок наші добрі та лихі вчинки». «Щоб осягнути добру і чесну поведінку, – додав він, – не вистачить юридичних приписів, але потрібні глибокі спонуки, що є вираженням прихованої мудрості, Божої Мудрості, яку можна отримати завдяки діянню Святого Духа».

Підсумовуючи, Папа зауважив, що відкритися на дію Святого Духа, «який вчиняє нас здатними жити Божою любов’ю», ми можемо «через віру в Христа». І саме у світлі цього повчання «кожна заповідь виявляє своє повне значення, як вимога любові». Таким чином, всі заповіді збираються у тій найбільшій: «люби Бога всім твоїм серцем та ближнього, як себе самого».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va/