Для Святого Миколая немає неможливого (частина ІІ)
П'ятниця, 03 січня 2014, 00:38
За все дякуйте: бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (5:16-18). Багато людей по-різному тлумачать вислів – «за все дякуйте», але насправді маємо буквально дякувати за все: за те, що живемо, за хліб, за воду, сонце, за свободу, за літо і зиму, за віру, надію і любов Божу… Бо саме у подяці Господу і полягає суть нашого християнського життя.
Коли ж ми дякуємо, навіть маловідомій людині, у нас починається нове життя і відкривається новий світ. То ж і Ми щиро дякуємо Богові за все, дякуємо святим, дякує Святому Миколаю за його щедрі дарунки, якими Він обдарував усіх діток, якими опікується наша парафія. Подаємо написані, намальовані, у різний спосіб виражені подяки від наших діток та батьків.
Святого Миколая дітки чекали, хвилюючись. Напередодні у вечірній молитвочці старший шкодував та вибачався перед Миколаєм, що цього року не написав йому листа. Але з Миколай і так знає наші бажання, - переконував менший. Це переконання дало синочку спокійно міцно заснути. А от старший спав неспокійно, прокинувся раніше за всіх, знайшов подарунок і засмутився аж до сліз: «Дарма ж я не написав святому Миколаю листа, він подарував зовсім не те, що я хотів».
Прикро було й дорослим. Так хотілося зробити діткам свято, подарувати їм щось дуже бажане. Аж тут таке. Невже ми так погано знаємо своїх дітей? Чому не вгодили з подарунками? Виручив нас менший. Він з традиційною впевненістю переконливо пояснив: «Миколай краще знає, що і коли нам подарувати». З цим важко було не погодитися.
У неділю після служби діти тішилися спілкуванням. Менші бігали, стрибали, сіяли веселий галас. Старші завзято обговорювали новий планшет, яким тільки що знімали невеличкий концерт, організований підлітками під керівництвом пані Руслани до свята святого Миколая. В цей момент сестра Філомена запросила дітей у крипту. Звідти вони виходили приголомшені: «Мамо, ти уявляєш, святий Миколай ще подарунки передав!» А менший радісно стрибав: «Я ж казав, що святий Миколай знає, коли нам подарунки дарувати!» І переконував усіх – велика машина в мякусенький плед – саме те, що було найбільше потрібне йому наразі. А старший щасливо розпаковував новенького наплечника. Вдома він одразу переклав у нього шкільні підручники в подарунок.
А ввечері по молитві, вже перед сном, ми мали розмову. Приємну, радісну і дуже серйозну водночас. Ми з вдячністю згадували всіх знайомих і незнайомих друзів, благодійників, чиїми зусилями день святого Миколая став ще світліший. Ми говорили, як на іншому континенті ідеєю зробити приємність об’єдналися добрі люди, котрі збирали корисні та приємні подарунки. Впали в око нам яскраві плетені капелюшки. Ми уявляли, якою має бути людина, яка плела їх. Уявляли діток, які поділилися з нами іграшками. Ми згадували катехиз, що у біблійних мовах слово «дякувати» має спільний корінь зі словом «благодать». Наприклад грецькою мовою слово «дякую» виражається словом еухарісто (від цього – Євхаристія – подяка), натомість слово «благодать» словом – харіс. Ми зробили висновок, що той, хто дякує Богу, отримає благодать і збереже її у своєму житті. Ми дякували Господу за тих добрих людей, які мають сили та натхнення бути добрими до нас.
Це був не просто приклад благодійності. Це був реальний обіг доброти у світі. Напередодні свята хлопці брати участь у благодійних акція в школі та садочку, де збирали книги, іграшки, одяг для інших діток. Посій добро і збереш добрий врожай; роби іншим так, як хочеш, щоби робили тобі – істини проявилися не в теорії. Господь наочно продемонстрував їхню дію.
Олена Нагорна, мама Арсена та Северина
В одному селі жив один хлопчик. Цей хлопчик був дуже добрий. І коли він виходив на двір то бачив як люди, діти сиділи коло плотів і мерзли. А тоді якраз була зима. І йому було жаль, що вони мерзнуть. І раптом в хлопчика з’явилася ідея. Вночі хлопчик взяв мішок, пішов до комори і понакладав туди покривала, їжу, тощо. І коли ті люди прокинулись, то побачили, що в них ці речі і задумались: хто ж приніс їм ці подарунки. І ось так кожного року приходить Святий Миколай і дарує кожному подарунки, а нечемним дітям приносить лозинку.
Цього року від Миколая мені було багато подарунків! Подарували мені їх і вдома, і в школі, і в церкві Святого Миколая на Аскольдовій Могилі. У церкві, після дитячої служби, було справжнє свято: діти читали вірші про Святого Миколая, співали пісні. А потім усі гостилися солодощами! А ще я отримав окремий подарунок-сюрприз, призначений самі мені! У ньому були ігри, м’яка іграшка, цукерки, і ще шапочка та шалик. Усі подарунки від Миколая мені дуже сподобались
Я думав, хто ж дарує дітям подарунки. Як це робить Миколай за одну ніч! У школі хлопці говорили, що це роблять батьки. І я запитав у мами. Вона мені розказала, що дарунки дарують дітям і дорослим ті, хто любить їх. Так Святий Миколай руками близьких людей робить добро, дарує подарунки і веселий настрій перед Різдвом. Я дуже дякую Святому Миколаю за всі подаровані мені подарунки і людям, які йому допомагали!
(написаного від руки, передруковано з оригіналу)
Денис Гевак
Щиро дякуємо за працю кожному помічникові Святого Миколая, кожному добродітелю з парафії церкви св. Івана Хрестителя в місті Нюарку (штаті Ню Джерзі в США)