Середа, 01 травня 2013, 21:21

Один нічний метелик з романтичною душею закохався в зірку. Він розповів про це мамі, а вона порадила йому закохатися в лампу.

— Зірки не для того, щоб за ними літати, — пояснила йому. — А лампи… Навколо них ти можеш спокійно собі пурхати.

— У такому разі можеш чогось досягнути, —сказав батько. — Літаючи ж за зірками — нічого…

Але метелик не послухався батьків. Щовечора, коли заходило сонце і на небі з’являлася перша зірка, він пускався летом до неї, а щоранку, коли вона зникала, повертався додому знесилений марною спробою.

Одного дня батько покликав його до себе і сказав:

— Вже два місяці, хлопче, як ти не обпалив собі жодного з крилець… і боюся, що ніколи не обпалиш. Всі твої брати вже не раз обпалили собі то одне, то друге крильце, літаючи навколо ламп. Ну ж бо! Лети! Обпалися хоч раз… і то добре! Такий метелик, як ти — і без жодного знаку на крильцях!

Метелик покинув батьківську хату, але не полетів кружляти ні навколо ліхтарів, ні навколо ламп. Він вперто продовжував свої спроби долетіти до зірки, що була дуже далеко від нього… А метелик думав, що вона заплуталася у верховітті дерев.

I так вечір за вечором… і відчував при цьому велику приємність та радість… і прожив довгі роки. У той час, як його батьки, брати і сестри вже давно повмирали, обпалившись до ламп.

Зірка надії — вирізняючий знак. Щодня ти мав би благати віри, щоб прагнути неможливого.

Хто хоче співпрацювати з Христом, отже, перемінювати світ, не буде пристосовуватися до суспільних порядків, і навіть законів, встановлених державою. Він буде неслухняним, коли інші будуть слухняними, виконуватиме наказ, коли для інших той наказ буде здаватися безглуздим.

Світ буде для нього в’язницею, коли інші говоритимуть про волю, і раєм, коли інші розпачатимуть, почуваючись рабами.

Виконувати неможливе — це реально для тих, що слухаються голосу свого Творця.

Якщо на небі твого життя є зірка, не трать часу, обпалюючи свої крила до якоїсь тьмяної лампи.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро