Коли плачуть польові командири
Субота, 12 квітня 2014, 03:50
Був славетний наш князь Ізяслав, який на схилі своїх літ закликав до себе синів. Дав він їм по тонкому прутику в руку та попросив показати, чи зможуть вони його зламати. Здивувались сини легкості завдання, спокійно зламали тоненькі прутики. Тоді князь узяв кілька прутиків, міцно скрутив їх та передав синам – але не змогли вони нічого з ними зробити. Отож якщо ми будемо кожен сам за себе та десь поодинці – нас здолає будь-який ворог. А якщо ми переплетемось в одне-єдине – ніякий ворог нам не страшний…
Саме з такою промовою починались спільні солдатські молитви під час недільної поїздки з військовими капеланами та музикантами по блокпостам у Херсонській області на «кордоні» з Кримом. І саме тоді ми всі стали свідками, як плачуть польові командири.
Add a commentТри найстрашніші людські вади (12 квітня)
П'ятниця, 11 квітня 2014, 22:55
Одного разу, повернувшись із прогулянки, мудрець застав своїх учнів за бурхливими дебатами. Він запитав:
- Про що ви сперечаєтеся?
Усі відповідали:
- Учителю, ми прагнемо визначити, які три людські вади найстрашніші.
- І якого ж висновку ви дійшли?
Add a commentПапа про диктатуру єдиноправильного мислення
П'ятниця, 11 квітня 2014, 06:43
Господь обіцяв Авраамові, що він стане прабатьком багатьох народів, але він та його потомки повинні дотримуватися союзу, встановленого з Богом.
На основі читання з Книги Буття, в якому розповідається про ці обітниці, він поділився думками про замкненість фарисеїв на Ісусову благовість. Помилкою фарисеїв було те, що вони розривали зв’язок між заповідями і Божим серцем. Вони вважали, що все вирішувалось лише дотримуванням заповідей, які, однак, не є «холодним законом», тому що зродилися на основі любові, і є, радше, «вказівками», які допомагають не помилитися.
Сторінка 748 з 1376
