Християнське вчення

Четвер, 05 жовтня 2017, 10:59

Пекло існує. Про це свідчить віра всіх народів та усіх часів

Те, в що завжди й в усі часи вірили народи, становить так звані правди здорового глузду або загальновизнані правди. Про того, хто опирається прийняти будь-яку з тих великих, загальновизнаних правд, можна сказати, що йому бракує здорового глузду. Воістину, треба бути безумним, аби вважати себе мудрішим за цілий світ.

Читати далі: Чи дійсно існує пекло?

Середа, 04 жовтня 2017, 14:02

Прагнення спасіння – недостатня умова для спасіння

Слід бути твердо переконаним у тому, що для того, аби осягнути життя вічне, недостатньо тільки бажати спастися, а потрібно застосовувати засоби, які приписав нам Сам Ісус Христос. У протилежному випадку, якщо ми зав’язнемо в гріху, то в день Останнього суду зовсім не скористаємося оправданням, що спокуси були надзвичайно сильними, а ми – надзвичайно слабкими. Адже Бог дав нам способи, завдяки яким, з допомогою Його ласки, можемо відбити кожний наступ ворогів нашої душі. Однак, якщо не захочемо ними скористатися й будемо переможені, то вина лежатиме виключно на нас. Усі люди хотіли б спастися, однак більшість з них відкидає застосування засобів спасіння, тому грішать і гублять себе.

Читати далі: Засоби, які оберігають від утрати Божої Благодаті

Вівторок, 03 жовтня 2017, 09:07

Живучи далеко від Солодкого Ісуса, ми п'ємо гірку чашу

Геронде, ми чули, начебто Ви сказали комусь про те, що буде війна. Це правда?

- Я ж бо нічого не кажу, а ось народ говорить все, що йому заманеться. І навіть якщо я щось знаю -кому я стану про це говорити?..

- Війна, Геронде, це таке варварство!..

- Якби люди не «облагородили» гріх, то вони не дійшли б і до цього варварства. Але ще більше варварство - моральна катастрофа. Люди розкладаються і душевно і тілесно. Якась людина сказала мені: «Люди назвали Афіни джунглями, але подивися - адже ж ніхто з цих джунглів не йде. Всі говорять «джунглі!» і всі до цих джунглів сходяться».

Читати далі: Старець Паїсій: Про гріх, який увійшов у моду

Понеділок, 02 жовтня 2017, 11:53

Св. Василій каже, що воля Божа передається нам через накази та заповіді, тому ми не маємо що обговорювати, оскільки просто повинні робити те, що нам наказано. Однак ми вільні у виборі нашої долі, хоч не належить робити все, що дозволено, а лише те, що корисне; урешті-решт, аби зробити правильний вибір, треба прислухатися до думки мудрого духовного наставника.

Але, Теотиме, застерігаю перед надокучливою спокусою, яка дуже часто трапляється з душами, котрі мають велике бажання якнайповніше виконувати волю Божу. Ворог у кожному випадку піддає їх сумніву, спонукає довго роздумувати, чому надати перевагу, на що є Божа воля: робити те чи інше, їсти з друзями чи не їсти, постити в п'ятницю чи в суботу, іти на перерву чи ні, оскільки вона забирає багато часу, бути на службі в одній церкві чи в іншій. Намагаючись розпізнати, що є краще, вони втрачають час, потрібний для багатьох добрих діл на славу Божу.

Читати далі: Короткий метод пізнання волі Божої