Вівторок, 05 червня 2012, 12:48

«Ми бачили світло істини,  ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, Нероздільній Тройці поклоняємося, Вона cпасла нас» ( Стиховня вечірні 50-ці)

Світлий празник Пасхи завершується не менш світлим і великим празником Святої П’ятидесятниці. З богослужби П’ятидесятинці прийшла до наших щоденних молитов нам добре знана молитва до св. Духа:  « Царю небесний…», яка благословляє кожне наше Богослужіння.

День Св. П’ятидесятниці святкує саму подію сходження святого Духа на апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої чести св. Духові, як третій Божі особі . Про це Синаксар понеділка так каже: «В цей  день, в понеділок 50-ці, празнуємо того все святого  й животворного і всесильного Духа, єдиного з Тройці Бога, єдино гідного, єдиносущного і єдино славного Отцю і Синові… Сам так розповідає про це велике свято отець Юліан Катрій у своїй книзі «Пізнай свій обряд».

Старозавітня Церква мала звичай у дні 50-ці долівку своїх домів і божниць вкривати свіжою травою, а доми й божниці замаювати гілками дерев  і квітами на знак, що в тому часі , коли був наданий  Божий Закон, ціла природа стояла в зелені. Треба прийняти, що й апостоли, зберігаючи цей звичай, і свою горницю  маїли зеленню і квітами . Цей звичай перейшов і до новозавітної  Церкви. Звідси ще одна назва 50-ці, Зелені свята. Цвіти і зелень дерев є ознакою життя, тож стали символом життєдайного св.. Духа. Як природа на весну оновляється  зеленю і квітами, так і свята  Церква і її вірні оновляються силою св. Духа.

Сьогодні і в нашій церкві святого Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій могилі,  відбулося велике свято П’ятидесятниці. В цей день вся церква огорнулася в зелень і воно чомусь нагадувало мені дерево життя, адже церква це і є –життя. «Дитячу» Святу Літургію сьогодні проводив отець Олексій Геник, який дуже гарно розповів про празник П’ятидесятниці. На Літургію зібралося чимало парафіян нашої церкви. Малеча бігала і водночас раділа цьому празнику, оскільки зелень, яка так гарно огорнула церкву, потішала їх. Опісля Богослужіння відбулося освячення квітів та  гілок і, звичайно, відбулося Миропомазання. Після святої тайни Миропомазання, парафіяни нашої церкви просто спілкувалися  один з одним, хтось вирішував питання про відпочинок на морі, а хтось просто замріяно сидів на лавочці, адже сьогодні чудовий день.

Матеріал та фото Ігоря Качура, «Оранта»